Генріх Георг Штамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Георг Штамер
нім. Heinrich Georg Freiherr von Stahmer, Graf von Silum
Зліва направо: Ганс Генріх Ламмерс, Мацуока Йосуке, Вільгельм Кейтель і Штамер (Берлін, 28 березня 1941).
Народився 3 травня 1892(1892-05-03)[1]
Гамбург, Німецька імперія
Помер 13 червня 1978(1978-06-13)[1] (86 років)
Вадуц, Ліхтенштейн
Країна  Німеччина
 Ліхтенштейн
Діяльність дипломат
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС
Роки активності з 1936
Посада посол
Військове звання Оберлейтенант, штурмбанфюрер, штандартенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Командор із зіркою ордена Заслуг (Ліхтенштейн)
Командор із зіркою ордена Заслуг (Ліхтенштейн)
Орден Священного скарбу 2 класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)

Генріх Георг Штамер, з 29 травня 1939 року — барон фон Штамер, граф фон Зілум (нім. Heinrich Georg Freiherr von Stahmer, Graf von Silum; 3 травня 1892 — 13 червня 1978) — німецький офіцер і дипломат, оберлейтенант Імперської армії, штурмбанфюрер СС і штандартенфюрер НСКК.

Біографія[ред. | ред. код]

Штамер (крайній праворуч) на прийомі у Ван Цзінвея.

Учасник Першої світової війни. 1936 року брав участь в переговорах щодо укладення Антикомінтернівського пакту між урядами Німеччини та Японії.

Протягом всього 1940 року працював над підписанням угоди про союз між Німеччиною і Японією, а 13 серпня 1940 року повідомив японське посольство в Берліні про рішення укласти такий договір. У вересні 1940 року взяв участь в переговорах, що призвели до укладання Берлінського пакту. Після укладення пакту Штамер був направлений на дипломатичну службу в Токіо.

У жовтні 1941 року був призначений послом Німеччини в реорганізованому китайському національному уряді під керівництвом Ван Цзінвея, створеного в Нанкіні в результаті японської окупації, залишався на посаді до кінця 1942 року. Згідно з японськими дипломатичними каналами, Штамер був «схвильований» через призначення на нову посаду посла в Китаї і що він прагнув діяти відповідно до інтересів Німеччини і Японії під час перебування в цій країні.

У січні 1943 року був призначений послом Німеччини в Японії і прибув в Токіо з Нанкіна 28 січня 1943 року. Залишався на цій посаді до кінця Другої світової війни. 5 травня 1945 року, коли наближалася капітуляція Німеччини, міністр закордонних справ Японії Сігенорі Того оголосив Штамеру офіційний протест, в якому звинуватив уряд Німеччини в зраді свого японського союзника. Після капітуляції уряду Німеччини Японія розірвала дипломатичні відносини з цією країною 15 травня 1945 року. Генріх Георг Штамер був інтернований і утримувався під арештом в готелі недалеко від Токіо до капітуляції Японії в серпні 1945 року.

10 вересня 1945 року, після капітуляції Японії, він був заарештований владою США і утримувався у в'язниці Сугамо в Токіо, а в вересні 1947 року повернувся до Німеччини, де був інтернований до вересня 1948 року. Після звільнення почав вести бізнес з японськими компаніями.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Munzinger Personen

Література[ред. | ред. код]

  • US Ambassador to Japan (Joseph C. Grew) to the Secretary of State, September 19, 1940 Foreign Relations of the United States 1940, vol. I, pp. 647—648. For a brief postwar US intelligence report on Stahmer, US Political Adviser in Japan (George Atcheson Jr.) to the Secretary of State, May 31, 1946 Foreign Relations of the United States 1946, Vol. VIII, pp. 432—434
  • US Consul in Shanghai to the Secretary of State, November 9, 1941 Foreign Relations of the United States 1941, vol. V, pp. 870—872
  • The MAGIC Background of Pearl Harbor. Department of Defense, Volume 3, pp. A-557-A-559
  • Togo Shigenori, The Cause of Japan, translated and edited by Togo Fumihiko and Ben Bruce Blakeney, (New York, 1956) p. 275
  • George H. Johnston, «150 Axis Diplomats in Tokyo» The Argus, September 11, 1945

Посилання[ред. | ред. код]