Геодезичний напір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геодезичний напір (рос.геодезический напор; англ. geodetic head; нім. geodätische Förderhöhe f) – різниця висот рівнів вихідного і вхідного перерізу устаткування чи трубопроводу:

Hgeo = zII – zI.

Література[ред. | ред. код]