Герасюта Микола Федорович
Герасюта Микола Федорович | |
---|---|
Народився | 18 грудня 1919 Олександрія, Херсонська губернія, Південь Росії, Російська держава |
Помер | 10 квітня 1987[1] (67 років) СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Одеський державний університет |
Галузь | прикладна механіка, динаміка обчислювальної математики |
Вчене звання | Професор, член-кореспондент АН УРСР |
Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
Членство | НАНУ |
Відомий завдяки: | ракетобудування |
Нагороди |
Герасюта Микола Федорович (нар. 18 грудня 1919 — пом. 10 квітня 1987[2]) — український радянський вчений в галузі фізики і математики, конструктор-ракетобудівник.
Микола Федорович Герасюта народився 18 грудня 1919 року в місті Олександрія. В 1936 році закінчив Олександрійську середню школу № 1.
У 1941 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету за спеціальністю «Математика».
З початком Радянсько-німецької війни потрапив на фронт. Пройшов шлях від простого солдата до звання офіцера. Учасник оборони Сталінграду. Брав участь у боях за визволення України, штурмі Берліна. Продовжував служити в Радянській армії до 1947.
Після війни направлений в групу академіка Сергія Корольова в ОКБ-1, де брав участь у вивченні документації на ракету Фау-2 (інститут «Нордхаузен»). За період роботи (1947–1951) був спочатку інженером, потім науковим співробітником. У КБ заводу п/я 186 в Дніпропетровську працював в 1951-54 роках, був начальником сектора балістики, науковим керівником. Стояв біля витоків КБ «Південне», а потім займав там посади начальника сектора, начальника відділу балістики (1954–1962), заступника головного конструктора з питань балістики, динаміки і систем управління ракет дальньої дії і ракет-носіїв космічних апаратів.
Також займався академічною діяльністю на кафедрі автоматики фізико-технічного факультету Дніпропетровського державного університету з 1952 до 1985 рік. Отримав посаду професора за теоретичні дослідження в 1961 році був також завідувачем кафедри проводив наукові дослідження в галузі ракетобудування.
Микола Федорович Герасюта був видатним вченим в області прикладної механіки, динаміки обчислювальної математики. Під його керівництвом і при його особистій участі розроблені і впроваджені методи вирішення багатопараметрних краєвих і варіаційних задач, пов'язаних з побудовою оптимальних траєкторій руху ракет і космічних апаратів, статистичних методів оцінки льотно-технічних характеристик ракет. Вчений був одним з основних авторів розробки чотирьох поколінь бойових ракетних комплексів (від Р-12 до Р-36М) і космічних ракет-носіїв «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт».
Микола Герасюта був до того ж і одним з організаторів КБ «Південне». Він зробив великий внесок у розвиток цього конструкторського бюро і перетворення його у потужне конструкторське підприємство.
- Герой Соціалістичної Праці (1961) — за розробку проблем життєзабезпечення перших космонавтів і успішне повернення першого космонавта Юрія Гагаріна.
- Два ордени Леніна (1959, 1961).
- Орден Жовтневої Революції (1982).
- Державна премія СРСР (1967) — за успішне розв'язання проблем польоту перших космічних кораблів.
- Ленінська премія (1972).
- Почесний громадянин Олександрії[3]
В Олександрії існує провулок, названий на його честь.
В 2005 році в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова відкрито мемориальну дошку М. Ф. Герасюти[4].
21 червня 2023 року вулицю Каверіна в Чечелівському районі м. Дніпро перейменовано на вулицю Професора Герасюти[5][6].
- ↑ http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=15429
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 14 травня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Почесні громадяни міста Олександрія. Олександрійська міська рада. Офіційний сайт. Процитовано 28.12.2022.
- ↑ МАТЕРІАЛИ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ - Дніпровська орбіта (PDF).
- ↑ У Дніпрі перейменували ще 35 вулиць, назви яких були пов'язані з Росією.
- ↑ Рішення міської ради. dniprorada.gov.ua. 21 червня 2023.
- Енциклопедія космонавтики(рос.)
- Аерокосмічний портал України(рос.)
- Інститут історії природознавства і техніки РАН(рос.)
- Новини космонавтики [Архівовано 27 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Цапюк С. К., Петленко В. П. Олександрія вчора, сьогодні, завтра.—- Олександрія., 2004.
- Федоренко И.В. Ракетостроители Украины / Под ред. Профессора Ф.П.Санина. – Д.: Издательство «Инновация», 2008. 408 с.
- Народились 18 грудня
- Народились 1919
- Уродженці Олександрії
- Померли 10 квітня
- Померли 1987
- Померли в СРСР
- Члени Національної академії наук України
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Державної премії СРСР
- Ракетобудівники
- Основоположники космонавтики
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Випускники Одеського університету
- Розробники космічних технологій у СРСР
- Почесні громадяни Олександрії
- Люди, на честь яких названо вулиці