Герберт Бартельс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герберт Бартельс
нім. Herbert Bareuther
Народився 15 серпня 1917(1917-08-15)
Фулендорф, Передня Померанія-Рюген, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер 1 липня 2009(2009-07-01) (91 рік)
Ландау, Рейнланд-Пфальц, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Гауптман
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Кримський щит
Кримський щит

Герберт Карл Герман Бартельс (нім. Herbert Karl Hermann Bartels; 15 серпня 1917, Фулендорф — 1 липня 2009, Ландау) — німецький офіцер зенітної артилерії, гауптман люфтваффе вермахту (1945) і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Після піврічного стажування в лавах Імперської служби праці 1 вересня 1937 року призваний в армію і призначений каноніром 2-ї (важкої) батареї 31-го (з листопада 1938 року — 61-го) зенітного полку (Вісмар). 1 лютого 1940 року і переведений в 1-шу батарею 37-го зенітного полку. З 21 червня 1941 року — офіцер з бойової підготовки в штабі 1-го дивізіону свого полку. У квітні-червні 1942 року відряджений в 6-те авіаційне училище в Бренау (біля Берліна). З червня 1942 року — командир 4-ї (легкої) батареї 37-го зенітного полку. Учасник Сталінградської битви, був тяжко поранений і в січні-лютому 1943 року перебував на лікуванні в шпиталі. Потім очолив 3-ю батарею 293-го резервного зенітного дивізіону (пізніше 293-го важкого зенітного дивізіону). 10 травня 1944 року під час боїв під Севастополем був тяжко поранений та евакуйований в Німеччину. З квітня 1945 року — командував 2-ю (важкою) батареєю 42-го моторизованого зенітного полку, який діяв спільно з 17-ю моторизованою дивізією СС «Гец фон Берліхінген». В травні 1945 року здався американським військам. 20 серпня 1945 року звільнений. 12 вересня 1956 року вступив у бундесвер, командував різними зенітними частинами. 30 вересня 1972 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 1991.
  • Ritterkreuz Archiv IV/2009, Veit Scherzer, Ranis, Dezember 2009, ISSN 1866-4709