Гербін Борис Михайлович
| Гербін Борис Михайлович | ||
| ||
|---|---|---|
| 1975 — 1985 | ||
| Попередник: | Соловйов Василь Іванович | |
| Наступник: | Кур'янов Віктор Омелянович | |
| Народження: |
2 січня 1930 (94 роки) Нова Олександрівка, Великобурлуцький район, Куп'янська округа, Українська СРР, СРСР | |
| Нагороди: |      | |
Борис Михайлович Гербін (нар. 2 січня 1930; с. Нова Олександрівка) — діяч сільського господарства. Голова Великобурлуцького райвиконкому у 1975—1985 роках. Почесний громадянин Великобурлуцького району.
Життєпис[ред. | ред. код]
Борис Гербін народився 2 січня 1930 року у селі Нова Олександрівка Великобурлуцького району. Працювати почав у 16 років в місцевій школі, а потім був на комсомольській та партійній роботах. У 1960 році очолив колгосп імені 50-річчя Жовтня, завдяки Гербіну колгосп став одним з передових у регіоні, були проведені суттєві зміни у виробничій та соціальній сферах. Під час головування Гербіна було побудовано Будинок культури, школа, два дитячих садка, магазин, двадцять житлових будинків, майстерні та тваринницький комплекс. Також деякі дороги в колгоспі були заасфальтовані і було проведено 6 км водогону[1].
З 1975 до 1985 року перебував на посаді голови Великобурлуцького райвиконкому[2]. За його сприяння у Великому Бурлуку та селі Рублене будувалися житлові мікрорайони, у районі відкрилися поліклініка, універмаг, дитячий садок, автовокзал, сироробний завод, водосховище та декілька шкіл[1]. За «високі показники в розвитку сільського господарства», Президія Верховної Ради СРСР указом від 24 грудня 1976 року нагородила голову райвиконкому орденом «Знак Пошани»[3]. 6 березня 1985 року на першій сесії райради 19-го скликання Бориса Гербіна знову обрали головою виконкому, але вже 12 листопада його звільнили з посади у зв'язку з «допущеними недоліками»[4]. Згідно зі спогадами колишнього першого секретаря Великобурлуцького районного комітету КПРС Миколи Терещенка, Борис Гербін фігурував у кримінальній справі щодо системної крадіжки грошей під виглядом виплати колгоспам ремонтних робіт на сирзаводі. Однак, Гербіну вдалося поїхати до Москви, де він за допомогою зв'язків свого земляка — штурмана громадської авіації Білоусова — зміг домогтися виведення себе зі справи. Одним з головних фігурантів став Микола Терещенко, який до того проходив у справі як свідок[5].
З 1987 року керував районним об'єднанням Агрохімія, яке за часи незалежності перетворилося на ТОВ «Агросервіс». Як відмічалося у книзі «500 влиятельных личностей», Гербіну вдалося на гірших у районі землях створити одне з найкращих сільгосп господарств[1]. Однак, після того як Борис Гербін відійшов від справ, станом на 2008 рік, «Агросервіс» перестав бути передовим господарством[6].
Став одним з перших почесних громадян Великобурлуцького району рішенням районної ради від 18 грудня 1998 року «за особистий вагомий внесок у розвиток району в 1975—1985 роках»[1]. Краєзнавиця Клавдія Оковита характеризувала Гербіна як людину, «яка знає і любить землю»[6].
Нагороди[ред. | ред. код]
- два ордени «Знак Пошани» (один з них наданий у 1976 році)[1][7]
- орден Трудового Червоного Прапора[1]
- медаль «За трудову доблесть»[7]
- Заслужений працівник сільського господарства України[8]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України[9]
- Почесний громадянин Великобурлуцького району (18 грудня 1998)[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е 500 влиятельных личностей, 2001, с. 251.
- ↑ Оковита, 2017, с. 38.
- ↑ Оковита, 2003, с. 12.
- ↑ Мацузато, Якушик, 2002, с. 106.
- ↑ Щербань, 2013, с. 148—149.
- ↑ а б Оковита, 2008, Передмова.
- ↑ а б Оковита, 2017, с. 31.
- ↑ Указ Президента України №1418/2004.
- ↑ Про нагородження працівників агропромислового комплексу України Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Оковита, 2017, с. 49.
Джерела[ред. | ред. код]
- Регіони України. Хроніка та керівники : [рос.] / науч. редакторы К. Мацузато, В. Якушик. — Sapporo : Slavic Research Center, Hokkaido University, 2002. — Т. 2. Харківська область. — 524 с. — ISBN 4-938637-26-X.
- Гербін Борис Михайлович // Украина: регионы. Харьковская область. 500 влиятельных личностей : [рос.] / Ст. менеджер проекта И. А. Серебряков. — Харьков : Восточно-Украинский биографический институт, 2001. — 524 с. — ISBN 966-7903-11-7.
- Оковита К. О. Великобурлуцький район, 1923—2003 рр. — Харків, 2003. — 100 с.
- Оковита К. О. Великий Бурлук на хвилях віків. — Балаклія : Видавничий будинок «Балдрук», 2008. — 200 с. — ISBN 978-966-2138-04-7.
- Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків : Контраст, 2017. — 192 с. — ISBN 978-617-7405-08-4.
- Щербань Д. І. Опальний секретар (спогади та діалоги колишніх прокурора і першого секретаря райкому партії про закон, законність і людські долі). — Харків : Майдан, 2013. — 270 с. — ISBN 978-966-372-509-3.
- Гербин Б. М. Не случайный свидетель или нет в Украине такой земли, которую нельзя было бы использовать: [Беседа с дир. ООО «Агросервис» Б.Гербиным / Записал В.Губин] // Деловая жизнь. — 2002. — N 6. — С. 12-19.
Посилання[ред. | ред. код]
- Великобурлуцький район, відомі люди, 2003 ГЕРБІН Б М [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] 3 вересня 2015 року