Гертруда Адельборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гертруда Адельборг
швед. Gertrud Adelborg[1]
Народилася 10 вересня 1853(1853-09-10)[2][4][…]
Karlskrona city communityd, комуна Карлскруна, лен Блекінге, Швеція[2][6][7]
Померла 25 січня 1942(1942-01-25)[2][3] (88 років)
Gagnef parishd, Гагнеф (комуна), Даларна, Швеція[2]
Поховання Gagnefd
Країна  Швеція[8][9]
Місце проживання Gagnefd[2]
Діяльність вчителька, активістка за права жінок, скарбниця
Галузь women's suffrage in Swedend[1]
Заклад Svea Court of Appeald[2], Fredrika-Bremer-Förbundetd[2] і Country Association for Women's Suffraged[2]
Членство Stockholmsföreningen för kvinnans politiska rösträttd[10] і Fredrika-Bremer-Förbundetd[10]
Посада ledamotd[11] і ledamotd[11]
Батько Bror Jacob Adelborgd[5]
Брати, сестри Оттилія Адельборг[7] і Марія Адельборг[2]
Нагороди

Гертруда Адельборг (швед. Gertrud Adelborg; повне ім'я Gertrud Virginia Adelborg; 18531942) — шведська феміністка та суфражистка, одна із провідних учасниць руху за права жінок. Засновниця школи для жінок.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 10 вересня 1853 року в Карлскруні в родині військового і художника Брора Адельборга та Гедвіг Катаріни (Hedvig Catharina, 1820—1903). Сестра Оттилії Адельборг і Марії Адельборг.

Здобула освіту гувернантки удома і в школах для дівчат. Працювала вчителькою в 1874—1879 роках і в Апеляційному суді Свеаланда в 1881—1883 роках. Брала активну участь у шведському жіночому русі та боротьбі за жіноче виборче право. Працювала в жіночій організації «Асоціація Фредрики Бремер» (Fredrika Bremer Förbundet, FBF) в 1884—1907 роках (з 1886 року була головою Стокгольмського бюро), входила до центральної ради FBF в 1897—1915 роках. Заснувала Школу жінок (Landthushållningsskola för kvinnor) FBF в місті Rimforsa в Естергетланді, й у 1907—1921 роках належала до шкільної ради.

Агда Монтеліус і Гертруда Адельборг передають петицію Еріку Бустрьому

У 1899 році делегація FBF під керівництвом Агди Монтеліус передала прем'єр-міністру Швеції Еріку Бустрьому пропозицію щодо надання жінкам виборчого права. Текст звернення написала Гертрудою Адельборг. Вперше в історії Швеції жінки офіційно представили уряду вимогу виборчого права.

Адельборг входила до правління Асоціації за політичні права жінок у Стокгольмі в 1902—1906 роках і в Національній асоціації за політичні права жінок (Landsföreningen för kvinnans politiska rösträtt, LKPR) в 1903—1906 роках.

У 1907 році в своєму зверненні новий прем'єр міністр Швеції Арвід Ліндман уникнув теми про право голосу для жінок, опираючись на призначений урядом запит, який повинен був бути завершений у 1912 році. LKPR направила делегацію до короля Оскара II, до якої входила Гертруда Адельборг. Король відповів, що він зробить все, що дозволяє конституція.

Роль Гертруди Адельборг у розробці виборчого права шведських жінок була описана сучасниками як вельми важлива. Вона продовжувала виконувати секретарські завдання, проводила розслідування, структурувала роботу, стала авторкою багатьох публікацій і маніфестів LKPR.

Удостоєна в 1907 році нагороди Ілліс кворум, яку вручають за видатні заслуги у шведській культурі, науці та суспільстві.

Вийшовши на пенсію, проживала в місті Гагнефі, де й померла 25 січня 1942 року.

У шлюбі не була, дітей не мала.

Література[ред. | ред. код]

  • Barbro Hedvall. Susanna Eriksson Lundqvist. red. Vår rättmätiga plats. Om kvinnornas kamp för rösträtt. Förlag Bonnier. ISBN 978-91-7424-119-8.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]