Глинна
село Глинна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Облікова картка | Глинна |
Основні дані | |
Засноване | 1502 |
Населення | 603 |
Територія | 0.380 км² |
Густота населення | 1586.84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47611 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д.Координати: 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д. |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру |
21 км |
Найближча залізнична станція | Зборів |
Відстань до залізничної станції |
16 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Гли́нна — село в Україні. у Козівській селищній громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій було підпорядковане село Золочівка.
До села приєднано хутір Окопи.
Населення — 585 осіб (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1502.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[1].
Діяло товариство «Просвіта» (від 1924).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]
Населення[ред. | ред. код]
Населення села в минулому[4]:
Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Польських колоністів |
Євреїв |
---|---|---|---|---|---|
1900 | 1071 | 919 | 74 | 0 | 78 |
1939 | ▲ 1440 | ▲ 1230 | ▼ 35 | 150 | ▼ 25 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є стара церква архістратига Михаїла (1856) та нова церква святого архістратига Михаїла (1994), «фігура» на честь скасування панщини.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
Могила борцям за волю України. Могили австрійських воїнів (1917) та могила німецьких воїнів часів Другої світової війни.
Скульптура святого Іоана Непомука[ред. | ред. код]
Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлена ХІХ ст. на вулиці Загороди, біля дерев’яної церкви (пам'ятка монументального мистецтва).
Скульптура — 0,9 м, постамент — 0,7х0,4х0,35 м, площа — 0,0003 га.[5]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють гімназія І-ІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- співачка Н. Велеховська,
- різьбяр М. Дудар
- військовий Володимир Баб'як
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- ↑ Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 01.09.2015 р. № 100-од
Література[ред. | ред. код]
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Glinna Zborowska [Архівовано 24 липня 2017 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |