Гойко Качар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гойко Качар
Гойко Качар
Гойко Качар
Особисті дані
Народження 26 січня 1987(1987-01-26) (37 років)
  Новий Сад, СФРЮ
Зріст 185 см
Вага 83 кг
Громадянство  Сербія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Гамбург»
Номер 40
Юнацькі клуби
Сербія «Воєводина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2008 Сербія та Чорногорія Сербія «Воєводина» 78 (16)
2008–2010 Німеччина «Герта» 64 (10)
2010– Німеччина «Гамбург» 49 (3)
2012–2013 →  Німеччина Гамбург II 14 (2)
2014 →  Японія «Сересо Осака» 12 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007–2009 Сербія Сербія U-21 16 (7)
2007– Сербія Сербія 25 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 листопада 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 листопада 2014.

Гойко Качар (серб. Gojko Kačar / Гојко Качар, нар. 26 січня 1987, Новий Сад) — сербський футболіст, півзахисник клубу «Гамбург».

Виступав також за клуби «Воєводина», «Герта» та «Сересо Осака», а також національну збірну Сербії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 26 січня 1987 року в місті Новий Сад. Вихованець футбольної школи клубу «Воєводина». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2002 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 78 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Герта», до складу якого приєднався на початку 2008 року. Відіграв за берлінський клуб наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Герти», був основним гравцем команди.

Влітку 2010 року «Герта» зайняла 18 місце і покинула Бундеслігу, після чого 23 липня Гойко перейшов у «Гамбург»[1]. Вперше вийшов на поле в поєдинку проти «Кайзерслаутерна». Відзначився в тому матчі фантастичним переможним голом, забитим з центру поля[2]. Такий швидкий початок дозволив сербу стати гравцем основного складу «динозаврів». Проте в грі проти «Нюрнберга» постраждали в квітні 2012 року Качар отримав перелом щиколотки і вилетів надовго. Лише в листопаді він повернувся на поле матчем за другу команду. Через надлишок півзахисників Качар до зимової перерви грав лише за другу команду і до першої повернувся лише 9 лютого 2013 року в матчі чемпіонату проти «Боруссії» (Дортмунд), змінивши незадовго до кінця гри за Хин Мін Сона[3]. З приходом влітку 2013 року на тренерський місток команди Берта ван Марвейка, серб був відправлений в молодіжну команду, де і виступав до кінця року.

На початку 2014 року на правах оренди перейшов в японський клуб «Сересо Осака»[4], де провів півроку. За цей час встиг відіграти за команду з Осаки 12 матчів у національному чемпіонаті і забити один гол. Після цього повернувся до «Гамбурга»[5], де став зрідка виходити на заміну.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2007—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Сербії. На молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах, забив 7 голів. Разом з командою він став віце-чемпіоном Європи 2007 року, а також брав участь у молодіжному Євро-2009, де серби не подолали груповий етап.

2008 року у складі своєї олімпійської футбольної збірної був учасником літніх Олімпійських ігор в Пекіні.

24 листопада 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сербії в кваліфікації на Євро-2008 року проти збірної Казахстану (1:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Наразі провів у формі головної команди країни 25 матчів.

Сім'я[ред. | ред. код]

Рідний дядько Гойко Слободан Качар — олімпійський чемпіон 1980 року з боксу. Інший дядько Гойко, також боксер Тадія Качар — віце-чемпіон Олімпіади-1976.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kicker: Alles klar! Kacar kommt [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] 23. Juli 2010.
  2. ↑ HSV dreht das Spiel — 2:1 gegen Kaiserslautern. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
  3. ↑ Rudnevs und Son sind nicht zu kriegen. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
  4. ↑ Hamburger SV: Kacar wechselt auf Leihbasis nach Japan [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.], 14. Februar 2014.
  5. ↑ Hamburger Abendblatt: HSV hofft auf Lasogga-Verbleib — Kacar will um Chance kämpfen [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.], 11. Juni 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гойко Качар
1 Кахріман (в) • 2 Іванович (к) • 3 Рукавина • 4 Рнич • 5 Качар • 6 Коларов • 7 Смилянич • 8 Янкович • 9 Ракич • 10 Милованович • 11 Д. Тошич • 12 Стефанович (в) • 13 Дринчич • 14 Бабович • 15 Павлович • 16 Івелья • 17 Красич • 18 Мрджа • 19 Баста • 20 Райкович • 21 З. Тошич • 22 Петкович • 23 Кесіч (в) • Тренер: Мирослав Джукич
Сербія
Сербія
Сербія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гойко_Качар&oldid=41831803