Гокуліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
 Махасамґіка
     Екавіавахаріка[en]
         Локоттаравада
     Кайтіка
         Апарашайла
         Уттарашайла
     Гокуліка
         Бахушрутія
         Праджняптівада
         Четьявада
 Стхавіравада
     Сарвастівада
         Вайбхашики
         Саутрантіка
         Муласарвастівада
     Вібгадж'явада
         Тгеравада
         Махішасака
         Каш'япія
         Дгармагуптака
     Пуґґалавадін
         Ватсіпутрія
             Дхармоттарія
             Бгадраянія
             Самматія
             Шаннагаріка

Гокуліка (санскр. Kurkuṭika, дос. «з роду бика») — школа гілки махасамґіків, що виникла в кінці III ст. до н. е., відстоюючи правдивість махаяна-сутр, що призвело до її виокремлення з махасамґків[1].

Суть вчення

[ред. | ред. код]

Основне положення її вчення формулювалося як «сансара — лише попіл» (звідси й ще одне найменування — куккулакатха, або «міркування про гарячий попел»). На відміну від махасамґів, гокуліки визнавали авторитетною лише Абхидхарма-питаку, вважаючи, що вивчення Сутра-питаки перешкоджає досягненню вищої мети. Гокуліки відмовлялися від проповіді, відтак і від місіонерської діяльності, вели відокремлений, аскетичний і споглядальницький спосіб життя[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Джамалпур (один з великих районів Матхури) вважався центром Гокуліки у II ст. н. е. Ця релігійна школа перестала існувати в період між IV і IX століттям нашої ери[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Фурцева Л. Р. [http: //dhamma.ru /dict/dict-G.htm#15 Гокуліка] // {{{Заголовок}}} / Абаєва Л. Л., Андросов В. П., Бакаєва Е. П. та ін .; За заг. ред. Жуковської Н. Л. та ін. — М. : Республіка, 1992а.
  2. Махасангхика. Кругосвет. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.