Голосковичі
село Голосковичі | |
---|---|
Церква Богоявлення Господнього | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Бродівська міська громада |
Облікова картка | [2] |
Основні дані | |
Населення | 469[1] |
Площа | 1,993 км² |
Густота населення | 235,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80642[3] |
Телефонний код | +380 3266[4] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д.Координати: 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
236[5] м |
Водойми | р. Стир |
Відстань до обласного центру |
97 км |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Пониковиця |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця[6] |
Сільський голова | Бенедик Галина Миколаївна[7] |
Карта | |
Мапа | |
Голоско́вичі — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 469 осіб.[1]
Села Голосковичі, Пониковиця, Глушин, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли були підпорядковані Пониковицькій сільській раді.[6]
Назва[ред. | ред. код]
Землі на південь і південний захід від Бродів належали польському шляхтичу Петрові Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, котра була одружена з шляхтичем Ковіцою. Так у 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Глосковіци (Глос + Ковіци). У процесі вимови звук «ц» трансформувався в «ч»: Голосковичі — хоч у церковних книгах XVIII століття зустрічається назва Голосковиці.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Стир, за 14 км на південний захід від центру громади та на відстані 97 км на схід від обласного центру, що проходить автомобільними шляхами — міжнародного М06 та місцевого значень. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 5 км.
Історія[ред. | ред. код]
Раніше вважалося існування давньоруського городища, але після археологічних досліджень під керівництвом відомого українського археолога Ігоря Свєшнікова в селі було виявлено залишки пізньофеодального замчища.
В селі лишилось також урочище під назвою «Дзиґарова брама» або ж «Годинникова брама». Сама назва говорить про існування тут укріплення — «города», при якому була брама.[8]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
За переказами більше двох століть тому над панськими сінокосами діти-пастушки побачили образ Матері Божої, а коли прибігли до цього дивовижного місця — то помітили як із землі вирує джерело. Сьогодні біля джерела встановлено каплицю явлення Матері Божої.[9]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Дацюк Михайло Федорович (нар. 18 квітня 1930 - 31 березня 2018, Бориспіль) — поет-пісняр. Закінчив Бродівське педучилище, вчителював у селах Рава-Руського, Олеського і Бродівського районів Львівської області та в місті Борисполі під Києвом. Окрім віршів та текстів пісень, автор багатьох краєзнавчих та літературно-мистецьких статей, що друкувалися на шпальтах різних періодичних видань. Перша поетична збірка «Мить нашої вічності» вийшла у 2003 році.
- Дудин Андрій Степанович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шуневич Богдан Іванович — український науковець, кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов та технічного перекладу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
- Шуневич Мар'ян Васильович — український естрадний співак, заслужений артист УРСР (1989), народний артист України (2010).
- Шуневич Микола Васильович — український поет, прозаїк, журналіст, краєзнавець. Член Національної Спілки журналістів України. Заступник голови, редактор радіомовлення телерадіокомпанії «Броди» (1995-2001).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Село Голосковичі. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 січня 2010.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Прогноз погоди в с. Голосковичі. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ а б Пониковицька сільська рада. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ ЦВК. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Археологія Бродівського району Львівської області: Городище у Голосковичах. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ На межі територій та епох... — У село Голосковичі, до місця об’яви Матері Божої (З циклу «Подорожі навколо Бродів»). www.namezhi.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Baracz S. Wiadomosc o Ponikowicy malej. — Poznan, 1886. — 34 s. (пол.)
- Надорожняк Я. Погляд у минуле. Історія села Голосковичі. — Львів : Самвидав, 2007. — 72 с.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.. — Львів : Дизайн-студія «Гердан Графіка», 2008. — С. 22. — ISBN SBN 966-8095-03-0.
- Шуневич М. Село Пониковиця. Історія села. Людські долі: літературно-документальна збірка / М. В. Шуневич. — Броди : Просвіта, 2013. — 211 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- КУ Народний дім с. Голосковичі [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Релігійна громада УАПЦ у с. Голосковичі [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Конфесійні громади Бродівського району. Голосковичі [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Сокальсько-Жовківська єпархія. Бродівський деканат [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Голосковицький НВК [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Голосковицький навчально-виховний комплекс [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |