Голубинський Євген Євстигнійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голубинський Євген Євстигнійович
Народився 28 лютого (12 березня) 1834
Матвеєво (Парфенєвський район)
Помер 7 (20) січня 1912 (77 років)
Сергієв Посад, Дмитрівський повітd, Московська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, історія Російської православної церкви
Alma mater Московська духовна академія
Заклад Московська духовна академія
Членство Петербурзька академія наук і Російська академія наук
Автограф

Голубинський Євген Євстигнійович (12.03(28.02).1834–20(07).01.1912) — історик православної церкви. Доктор наук (1880), професор (1881). Член-кореспондент (1882), академік (1903) Петербурзької АН.

Біографія[ред. | ред. код]

1858 — закінчив Московську духовну академію.

Від 1861 викладав у ній історію РПЦ.

Найважливіша праця «История русской церкви» не закінчена. У ній висвітлюється історія руської церкви з 10 ст. до серед. 16 ст., у тому числі періоду Київської Русі, зібрано великий фактичний матеріал, на основі якого автор розподілив історію церкви в Росії на періоди «грамотності» — до правління Петра I і «просвітництва» — після приходу Петра I до влади.

Вчений спростував низку легенд православної церкви, тому потрапив у немилість Синоду. Критично ставився до джерел, даючи їм наукову оцінку.

Джерела[ред. | ред. код]