Гольшанський Олександр Іванович
Олександр «Нелюб» Гольшанський — син київського намісника, кн. Івана Ольгимонтовича Гольшанського й смоленської княжни Агрипини Святославівни.
Знаний хіба тим, що в 1406 році від'їхав до великого князя московського Василя Дмитровича разом з чималим почтом «литви і ляхів» (за випискою М. Карамзіна з втраченого Троїцького літопису це сталось «весною», тобто між кінцем травня та 23 червня). Той «приемъ его с любовъю» й пожалував Переславль-Заліський, що його раніш держав Дмитро Ольгердович (схоже, не обійшлося без заступництва двоюрідної сестри Софії Вітовтівни). За припущенням історика Р. Безпалова, перед тим Олександр міг бути намісником одного з міст Чернігівщини, як-от Брянська[1][2][3].
Вітовтові не сподобався такий крок сина близького до нього вельможі й, укладаючи в 1407 мир з Москвою, затребував видати О. Гольшанського. Подальша його доля невідома, вже 1408 р. Переславль був відданий Свидригайлу[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Беспалов Р. А. Литовско-московские отношения 1392–1408 годов в связи со смоленской, черниговской и рязанской политикой Витовта и Василия I // Средневековая Русь. — 2016. — Вип. 12. — С. 153-154.
- ↑ а б Кузьмин А.В. На пути в Москву. Очерки генеалогии военно-служилой знати Северо-Восточной Руси в XIII — середине XV в. Том 1. — Москва : Языки славянских культур, 2014. — С. 83-84. — ISBN 978-5-9551-0541-3.
- ↑ Baranauskienė, Inga (2012). Onos Vytautienės kilmė ir giminė. Kultūros barai (2): 68.
Джерела[ред. | ред. код]
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти / Л. В. Войтович. — Біла Церква : Олександр Пшонківський, 2006. — С. 605-606.