Голінчак Степан Олексійович
| Степан Олексійович Голінчак | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
29 жовтня 1946 (77 років) Сколівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР→ Україна | |||
| Жанр | кераміка, живопис, графіка | |||
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | монументально-декоративне мистецтво | |||
| Роки творчості | 1970—донині | |||
| Вплив | Іван Скобало, Данило Довбошинський, Роман Сельський, Зеновій Флінта, Андрій Бокотей | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Твори | «Історичні місця України», «Розвиток авіації» | |||
|
| ||||
Степа́н Олексі́йович Голінча́к (нар. 29 жовтня 1946, с. Хітар, Сколівський район, Львівська область) — український художник монументально-декоративного мистецтва, живописець, графік.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 29 жовтня 1946 року в селі Хітар на Львівщині.
Закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1970). Викладачі: Іван Скобало, Данило Довбошинський, Роман Сельський, Зеновій Флінта, Андрій Бокотей).
Учасник обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок (з 1972). Праці зберігаються в приватних збірках України, Польщі, Німеччини, США та Канади. Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, живопису та графіки.
З 1973 року — викладач живопису та рисунку у Львівському лісотехнічному інституті. З 1997 року очолює клас живопису кафедри Книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства. Член НСХУ. Працював на Львівській експериментальній кераміко-скульптурна фабриці.
Творчість[ред. | ред. код]
Кераміка[ред. | ред. код]
- «Риби», декоративна композиція, 1976. Шамот, емалі, склодріт, 70×45.[1]
- «Соняшники», декоративний таріль, 1976. Кам'яна маса, емалі, діаметр 36.[1]
- Декоративний пласт, 1976. Кам'яна маса, емалі, 29×34.[1]
- «Гуцульська пара», декоративний таріль, 1977. Керамічна маса, емалі, солі. Діаметр 44.[2]
- «Пори року», декоративний пласт, 1978. Шамот, емалі, солі. 29×29.[2]
- «Натюрморт», декоративний таріль, 1978. Керамічна маса, емалі, солі. Діаметр 41.[2]
- «Ювілейний», декоративний таріль, 1978. Керамічна маса, емалі, солі. Діаметр 41.[2]
- «Посвята 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка», декоративний таріль, 1989. Шамот емалі. Діаметр 40.[3]
- «Історичні місця України», серія сувенірних пластів.[4]
- «Шевченківський гай», декоративний таріль.[4]
- Декоративне панно «Розвиток авіації» у вестибюлі тюменського будинку культури (співавтор М. Дзядик).[4]
- Декоративне панно «Фармокопея» (аптека № 12 у Львові, 1979).[5]
- Декоративне панно в інтер'єрі шахового клубу у Львові (1981).[5]
Живопис[ред. | ред. код]
- «Місто» (1974).[5]
- «Падолист». 1975, картон, темпера, 50×80.[6]
- «Зима в Седневі». 1975, полотно, олія, 69,5×99.[6]
- «Осіння тиша» (1978).[5]
- «Серпневий натюрморт» (1980).[5]
- «Соняшники» (1983).[5]
- «Трагічне дерево» (1987).[5]
- «Скіфія» (1992).[5]
- «Вертеп» (1993).[5]
- «Бойківський Великдень» (1995).[5]
- «Стара Бойківщина», «Гребенів» (обидва — 1998).[5]
- «Виживання» (2001).[5]
- «Сизий світанок» (2002).[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 99.
- ↑ а б в г Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 46.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 19.
- ↑ а б в ЛЕКСФ, 1980.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п В. В. Стасенко. Голінчак Степан Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- ↑ а б Ленінським шляхом. Каталог… — С. 9.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ольга Зінчук Творчі пошуки львівського митця Степана Голінчака в акварелі // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — Вип. 37. — 2018. — С. 212—223.
- Надія Мориквас (12 липня 2002). Степан Голінчак: Місто забиває людину. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 11 березня 2023.
- В. В. Стасенко. Голінчак Степан Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика = Львовская экспериментальная керамико-скульптурная фабрика = Lvov experimental ceramico-sculptural factory. — Київ : Реклама, 1980. — С. 52, 61, 99.
|
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |