Гончар Іван Тарасович
| Гончар Іван Тарасович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1888 Крищинці, Тульчинський район, Тульчинська округа, СРСР |
| Помер |
1944 Крищинці, Тульчинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Російська імперія |
| Діяльність | гончар, кераміст |
| Відомі учні | Грядунова Олександра Павлівна |
Іва́н Тара́сович Гонча́р (нар. 1888, Крищинці — пом. 1944, Крищинці) — український радянський гончар, майстер керамічної скульптури малих форм; майстер народного мистецтва УРСР з 1936 року. Основоположник радянської народної станкової керамічної скульптури малих форм.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1888 року в селі Крищинцях Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії (тепер Тульчинський район Вінницької області, Україна). Походив з родини потомственних гончарів.
Помер в Крищинцях у 1944 році.
Творчість[ред. | ред. код]
Численні одно- і багатофігурні композиції створював на основі традиційної гончарної іграшки та обрядового фігурного посуду. Серед скульптур:
- твори на героїчну тему:
- зображення будьоннівця-вершника;
- композиції з побуту червоноармійців;
- багатофігурний твір «Челюскінці»;
- сатиричні скульптурні групи:
- «Один із сошкою — семеро з ложкою», 1910;
- «Арешт буржуїв», 1920;
- «Білі тікають», 1921;
- «Пани на прогулянці» (1936, Національний художній музей України);
- «Як миші кота ховали», 1937;
- гумористичні композиції до творів:
- «Демидові вареники» Леоніда Глібова (1935—1936);
- «Казка про попа та його наймита Балду» Олександра Пушкіна (1937).
Значне місце у творчості майстра належить анімалістичній скульптурі (гротескові мавпи-музики, лірники, гончарі). Автор великих ваз з горельєфним жанровим і рослинним декором і традиційних фігурних посудин (левів, баранів), оздоблених рельєфним ліпним орнаментом.
Вироби зберігаються у Музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві та інших музеях колишнього СРСР.
Література[ред. | ред. код]
- П. Н. Мусієнко. Іван Гончар. Київ, Видавництво Академії архітектури Української РСР, 1952.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 61.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 175. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|
