Гончар Руслан Дмитрович
| Гончар Руслан Дмитрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1978 Іркутська область | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Русла́н Дми́трович Гончар — солдат, Міністерство внутрішніх справ України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Родина переїхала з Іркутської області до Івано-Франківська, де Руслан закінчив школу, училище міліції, здобув освіту у юридичному інституті. Одружився, з дружиною виховали двох дітей.
Мобілізований у липні 2014-го, 128-а бригада. 31 серпня рушили до Донеччини. 7 листопада поранений в бою під Нікішиним біля Дебальцевого при мінометному обстрілі, множинні осколкові поранення тіла, рук, ніг, обличчя, розрив барабанної перетинки, контузія.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015).
За особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України.
- нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (8.05.2015).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Руслан Гончар, який був поранений під Нікішино, потребує допомоги [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гончар Руслан [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]