Горобина ніч
Гороби́на ніч — у східних слов'ян назва темної ночі з сильним дощем, грозою та блискавицями. Вважалася часом розгулу нечистої сили[1][2].
Походження вислову[ред. | ред. код]
Повір'я про «горобині ночі» йде від давнього сказання про птахів як міфічних супутників грози та вихору. Горобцеві, якого здавна пов'язували з демонічними силами, надавалася особлива роль. За християнськими переказами, підступність цього птаха виявилася у тому, що він вказав місце, де знаходився Христос, а ластівки, навпаки, відводили ворогів від цього місця. Мабуть, тому і кажуть, що у «горобині ночі» чорт міряє горобців: частину з них відпускає на волю, а другу — страчує. Помічали, що ніби після таких ночей горобців дійсно стає менше[3].
У ряді говорів російської та білоруської мов зустрічається інша назва на позначення грозової ночі — «рябиновая (рябинная) ночь». Саме у цьому значенні згаданий вислів був ужитий і в Новгородському літопису, і саме його слід вважати первинним. Етимологічний аналіз слова «рябиновый» допомагає встановити значення фразеологізму «рябиновая ночь». Так, в Етимологічному словнику російської мови О. Г. Преображенського слово «ряб» пояснюється через давньопівнічногерманський прикметник jarpr «темний; коричневий», давньоверхньонімецьке erpf «темний, лиховісний», грецькі форми ο’ρφνὸς «темний» та ο’̀ρφοη «темнота». М. Фасмер під словом рябий подає тохарське A orkäm «темрява, морок». Отже, «рябиновая (рябинная) ночь» — це «темна, буряна ніч, яка віщує якесь лихо». Згадаймо, що російські вислови «воробьиная ночь» и «рябиновая ночь» передаються в українській мові омонімічним висловом «горобина ніч», адже дерево «рябина» в українській мові називається «горобина». Проте вислів «горобина ніч» ні до дерева, ні до пташки ніякого відношення не має. Зв'язок між цими словами й поняттями виник внаслідок того, що старе значення слова «рябиновая (рябинная)» забулось. Намагаючись пояснити незрозумілий вислів, люди пов'язали його з широковживаними та зрозумілими словами[4].
Горобина ніч у літературі та мистецтві[ред. | ред. код]
- Шевчук Василь Андрійович — повість «Горобиної ночі» (1960)
- Низовий Іван Данилович — поема «Горобина ніч» (1970)
- Ковалюк Василь Митрофанович — повість «Горобина ніч» (1986)[5]
- Проць Любов Іванівна — збірка «Горобина ніч» (1995)
- Ромен Людмила Валентинівна — «Горобина ніч» (колективна збірка «Тороки» 1996)
- Цимбал Василь Іванович — картина «Чорнобильська трагедія. Горобина ніч» (1996)
- Пісня «Горобина ніч» у виконанні Оксани Білозір, і однойменний компакт-диск 2000 року[6]
- Степаненко Василь Іванович — оповідання «Горобина ніч» (2004)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Горобина ніч. svitslova.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ ГОРОБИНА НІЧ. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ 18 червня: народний календар і астровісник. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019. Процитовано 7 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ковалюк Василь Митрофанович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Оксана Білозір - Горобина Ніч (Oksana Bilozir - Horobyna Nich). YouTube. UAWaveofMusic. 27 листопада 2009. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 30 травня 2021.