Городецька волость (Луцький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городецьська волость
Центр Городець
Площа 25 665 (1885)
Населення 5419 осіб (1885)
Густота 19.3 осіб / км²
Наступники ґміна Городзєц

Городецьська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Городець.

Склад

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 9 сільських громад. Населення — 5419 осіб (2652 чоловічої статі та 2767 — жіночої), 533 дворові господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8257 4616
Приватної власності 16227 2346
Казенної власності 1031 8
Іншої власності 150 99
Загалом 25665 7069

Основні поселення

[ред. | ред. код]
  • Городець — колишнє власницьке село за 120 верст від повітового міста, 1140 осіб, 136 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, водяний млин. За 7 та 9 верст — смоляні заводи.
  • Великі Цепцевичі — колишнє власницьке село, 750 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий двір, водяний млин.
  • Малі Цепцевичі — колишнє власницьке село, 535 осіб, 83 двори.
  • Тотовичі — колишнє власницьке село, 420 осіб, 74 двори, православна церква, постоялий двір, водяний млин.

У складі Польщі

[ред. | ред. код]
Гміна Городзєц, з 1928 — Антонувка над Горинєм
1920—1939
Воєводство Поліське, Волинське
Повіт Сарненський
Адмінцентр гміни Городець, з 1928 — Антонівка
Тип гміни Сільська
Громади 24 (1936)
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення

12 504

Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Городзєц і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Городець. У міжвоєнний період на території ґміни засновували колонії для польських переселенців.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] з ліквідованої ґміни Березьніца до ґміни Городзєц передані населені пункти — села: Кідри, Липники, Теклівка, Тріскині, селище: Тріскині й хутір: Яковиці.

11 жовтня 1928 р. перейменована на «ґміна Антонувка над Горинєм».

16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.

На 1936 рік ґміна складалася з 24 громад[3]:

  1. Антонівка — селище: Антонівка;
  2. Антонівка — село: Антонівка;
  3. Антонівка — колонія: Антонівка;
  4. Цепцевичі Великі-Оболоння — село: Цепцевичі Великі-Оболоння, колонії: Янівка і Жадемка, хутори: Болото, Коренва-Верх, Кортит, Підрозсохи, Підліском, Топтин, Вили і Зарічиця та маєток: Зосин;
  5. Цепцевичі Великі-Смолки — село: Цепцевичі Великі-Смолки та маєток: Цепцевичі Великі;
  6. Цепцевичі Малі — село: Цепцевичі Малі;
  7. Довге — колонії: Довге і Романівка, хутори: Київець, Остова, Острів, Заболоття і Заломи, залізнична станція: Тутовичі та фільварок: Штормівка;
  8. Городець Заріччя — село: Городець Заріччя;
  9. Городець Підлужжя — село: Городець Підлужжя, маєток: Городець та хутір: Солов'єва Гора;
  10. Гали — колонія: Гали;
  11. Копачівка — колонія: Копачівка та хутори: Дубова-Гора, Ковбаня і Красна-Гірка;
  12. Крушеве — колонії: Крушеве, Майдан, Паросля І та Серникова-Нива;
  13. Кідри — село: Кідри та хутір: Липники;
  14. Переспа — колонії: Переспа, Паросля ІІ, Струга, Суня і Теребуня та маєток: Діброва;
  15. Пілсуди — селище: Пілсуди;
  16. Ромейки — село: Ромейки та маєток: Ромейки;
  17. Сварині — село: Сварині;
  18. Тріскині — село: Тріскині;
  19. Теклівка — село: Теклівка та хутір: Яківець;
  20. Тутовичі — село: Тутовичі й Нетреба, колонії: Церквище і Піщаниця та хутори: Козак, Неводище і Задній-Ліс;
  21. Ужані — колонія: Ужані;
  22. Велихів — село: Велихів;
  23. Видимір — колонія: Видимір;
  24. Залавище — колонії: Залавище, Гедройсівка, Грабина, Пурбеївка і Сотникова.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]