Горст Фульднер
| Горст Фульднер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 грудня 1910 Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер |
1992 Мадрид, Іспанія |
| Країна |
 Німеччина Аргентина |
| Діяльність | підприємець, політик, військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | СС |
| Військове звання | гауптштурмфюрер |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Горст Альберто Карлос Фульднер Брюне (нім. Horst Alberto Carlos Fuldner Bruene; 16 грудня 1910, Буенос-Айрес, Аргентина — 1992, Мадрид, Іспанія) — аргентино-німецький солдат, гауптштурмфюрер, шпигун, політик і аргентинський бізнесмен німецького походження. Народився і почав свою діяльність в Аргентині, пізніше переїхав до Німеччини, де приєднався до нацистської партії, а під час Другої світової війни брав участь у боях на східному фронті в складі 250-тої Іспанської дивізії «Блакитна». Згодом допоміг багатьом нацистам втекти з Європи до Аргентини, а сам переїхав жити до Іспанії.
Горст Фульднер народився в Буено-Айресі 16 грудня 1910 року[1] і був єдиною дитиною в родині німецьких іммігрантів. У 1922 році сім'я переїхала до Німеччини, оселившись в Касселі, де він пізніше отримав подвійне німецько-аргентинське громадянство.[2] На початку 1930-х років Горст приєднується до воєнної організації «Сталевий шолом», яка виникла в Німеччині у наслідок її поразки в Першій світовій війні. У 1932 році він приєднався до військово-політичної організації Schutzstaffel (СС) та нацистської партії.[1]
Після початку Другої світової війни він приєднався до Іспанської «Блакитної дивізії»,[3] де воював і виступав у якості перекладача на Східному фронті. У ці роки він також працював у конгломератній компанії нацистської Німеччини SOFINDUS (Фінансово-промислове товариство),[3] котра мала неабиякий вплив у франкістській Іспанії. У 1944 році він знову повернувся до рядів СС, і в цьому ж році отримав звання гауптштурмфюрера. В якості спец. агента Служби безпеки (СД) у березні 1945 року він переїхав був до Мадрида,[4][Прим. 1] де створював ґрунт для здійснення евакуації нацистів з Європи в Аргентину в разі капітуляції Німеччини.[1]
Під час перебування в Іспанії він потоваришував із журналістами-філантропами Віктором де ля Серна[es][Прим. 2] і П'єром Дей[es], румунським послом Раду Генеа.[5] Після поразки Німеччини Горст залишився в Іспанії Франко, але був переслідуваний союзниками Антигітлерівської коаліції, які змушували його часто змінювати місце проживання, щоб уникнути арешту.[6] У 1947 році він був одним із 104 нацистських агентів, що були відмічені новоствореною Контрольною радою Німеччини для повернення їх у Німеччину з Іспанії. Але він так і не був депортованим.[7]
У 1947 році він прибув до Аргентини, але вже наступного року він повернувся в Європу, створивши там два центри евакуації нацистських військових злочинців з Берну та Генуї,[8] таким чином Горст Фульднер допоміг багатьом нацистам бігти до Південної Америки, найвідомішими з них були Адольф Айхман, Йозеф Менґеле, Рональд Ріхтер[es], Еріх Прібке[en], Авґуст Сьєбрехт та Ґерард Боне.[9] Загалом Фульднер допоміг втекти до Аргентини 400 нацистам.[10]
У ці ж роки він також був членом «Секретаріату розвідки».[11]
У 1950 році Горст заснував компанію CAPRI Fuldner y Cía в Аргентині (Compañía Argentina, Proyectos y Compleciones Industriales Fuldner y Cía),[12] яка була присвячена встановленню й удосконаленню гідроелектростанцій та експлуатації інших природних ресурсів.
Горст Карлос Фульднер помер в Мадриді в 1992 році.[11]
- Goñi Uki (1998). Перон і німці. Правда про нацистське шпигунство і втікачів Рейху. Редакція Sudamericana. (іспанською)
- Goñi Uki (2002). Реальна ODESSA. Редакція Granta Books.
- Ірухо Хосе Марія (2003). Чорний список. Нацистські шпигуни захищали Франко і церкву. Редакція Aguilar.
