Грегерс Грам
| Грегерс Грам | |
|---|---|
| Gregers Gram | |
 | |
| Ім'я при народженні | бук. Gregers Winther Wulfsberg Gram |
| Народження |
15 грудня 1917[1][2] Вестре Акер, Осло[d], Норвегія або Осло, Норвегія[3] |
| Смерть |
13 листопада 1944[1][2] (26 років) Осло, Норвегія[3] вогнепальне поранення |
| Поховання | Вестре Гравлюннd |
| Країна |
 Норвегія |
| Партія | Гейре |
| Член | 1-а окрема норвезька рота і Oslogjengend |
| Звання | Фенріх |
| Війни / битви | Operation Mardoniusd і Operation Bundled |
| Нагороди |
   |
 Грегерс Грам у Вікісховищі | |
Грегерс Вінтер Вульфсберг Грам (норв. Gregers Winther Wulfsberg Gram; 15 грудня 1917, Осло — 13 листопада 1944, там же) — один з лідерів норвезького руху опору проти німецької окупації Норвегії в роки Другої світової війни, другий лейтенант 1-ї окремої норвезької роти. Загинув у бою.[4].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 грудня 1917 року у Вестра Акері, районі Осло[5]. Син Гаральда Грама, магістрата Осло і депутата Парламенту Норвегії у 1928—1936 роках[6]. Названий на честь свого діда по батьківській лінії Грегерса Грама-старшого, прем'єр-міністра Норвегії у Стокгольмі і губернатора Гедмарку.
Грам поступив в університет Осло на факультет права, причому вступні іспити він здав не з першого разу[5].
Під час війни[ред. | ред. код]
Після вторгнення німецьких військ в Норвегію 9 квітня 1940 року Грегерс приєднався до опору і вирушив у армію. В її складі брав участь у декількох боях проти німецьких військ, після капітуляції став займатися поширенням антинімецьких листівок. У 1941 році покинув Норвегію і прибув до Великої Британії[4], де був завербований британським Управлінням спеціальних операцій і пройшов курс підготовки як боєць 1-ї окремої норвезької роти Мартіна Лінге[7].
12 березня 1943 року Грегерс Грам і його товариш по службі Макс Манус скинуті на парашутах над Норвегією, розпочавши реалізацію операції «Мардоній»[4]. Під час операції Манус захворів на пневмонію, і Грам взяв на себе всі зобов'язання з проведення операції і надання медичної допомоги. 28 квітня стараннями Грама були затоплені два кораблі, а третій сильно пошкоджений.[8]. Після завершення операції Манус і Грам повернулися до Великої Британії, де залишалися до жовтня.
Грам був нагороджений Воєнною медаллю за успішно проведену операцію «Мардоній», а влітку отримав норвезький Військовий хрест з мечем з рук короля Гокона VII. Нагородження відбулося в навчальному центрі Управління спеціальних операцій біля моста Неті (графство Інвернессшир, нині область Гайленд)[9]. На тій же церемонії свої Військові хрести з мечами отримали Йоахім Реннеберг та Єнс Антон Поулссон як учасники атаки на заводи з виробництва важкої води у Веморку[9]. На церемонії нагородження були присутні кронпринц Улаф, міністр оборони Оскар Торп і командувач збройними силами Норвегії Вільгельм фон Танген Ганстеен[9].
У жовтні 1943 року Грегерс Грам, Макс Манус, Ейнар Ювен і К. Ф. Віборг повернулися до Норвегії для проведення другої операції «Бандл» зі знищення німецьких кораблів[4]. Надалі Грам брав участь у складі саботажної групи «Загін Осло», відомою Гуннаром Сенстебю, в ряді інших диверсій[10]. Також Грам займався «чорною» пропагандою, поширюючи серед німців провокаційні листівки[4]. Під час однієї з диверсій Сенстебю і Грам зруйнували склад з німецькими документами про зайнятість норвезького населення, а потім атакували нафтову вежу[8].
13 листопада 1944 Грам був убитий в перестрілці в кафе в районі Грюнерлекки в Осло[4]: фальшиві німецькі дезертири відкрили вогонь по Граму і його товаришеві по службі Едварду Таллаксену (Таллаксен наклав на себе руки через 16 днів)[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- ↑ а б National Library of Israel Names and Subjects Authority File
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б в г д е Kraglund, Ivar (1995). Gram, Gregers. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 138. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 20 грудня 2008.
- ↑ а б в Alkärr, Thomas (28 листопада 2008). Gregers Gram (Norwegian) . NRK Gull. Архів оригіналу за 21 грудня 2008. Процитовано 21 грудня 2008.
- ↑ Moland, Arnfinn (1995). Gram, Harald. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 21 грудня 2008.
- ↑ Nøkleby, Berit (1995). Kompani Linge. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 221. ISBN 82-02 -14138-9. Архів оригіналу за 2011 -08-11. Процитовано 20 грудня 2008.
- ↑ а б Recommendations for Honours and Awards (Army) -Image details-Gram, Gregers. DocumentsOnline. The National Archives. Архів оригіналу (fee required to view full pdf of original recommendations) за 15 липня 2021. Процитовано 22 грудня 2008.
- ↑ а б в Manus, Max (1995). Mitt liv (норв.). Oslo: Damm. с. 176—177. ISBN 82-04-09571-6.
- ↑ Borgersrud, Lars (1995). Oslogjengen. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 319. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 20 грудня 2008.
|
|
|
Це незавершена стаття про особу Норвегії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |