Грегор Розумовський
Грегор Розумовський нім. Gregor Razumovsky von Wigstein | |||
| |||
---|---|---|---|
з 26 липня 2002 | |||
Попередник: | Андреас Розумовський | ||
Народження: |
3 березня 1965 (59 років) м. Гіссен, Гессен, ФРН | ||
Країна: | Австрія | ||
Освіта: | Гіссенський університет | ||
Рід: | Розумовські | ||
Батько: | Андреас Розумовський | ||
Мати: | Доротея Розумовська | ||
Шлюб: | Елізабет фон Фоґлар-Дайнгардштайн (1992—2017)[1] | ||
Діти: |
Анна (1995) Ксенія та Леоні (1997) Софія (2000)[2] | ||
Ґреґор Розумовський, також Григорій Розумовський (нім. Gregor Razumovsky von Wigstein; нар. 3 березня 1965, м. Гіссен, ФРН) — австрійський історик, політичний, громадський та культурний діяч українського походження, граф. Президент Клубу європейського розуміння та спілкування у Відні (2020)[2], почесний член Галицького музичного товариства (2020)[3].
Голова роду Розумовських (від 26 липня 2002)[4][5]. Прямий нащадок гетьмана Кирила Розумовського[6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Ґреґор Розумовський народився 3 березня 1965 року в місті Гіссені (ФРН) в сім'ї графа Андреаса Розумовського (1929–2002) і графині Доротеї Розумовської, принцеси Зольмс-Гогензольмс-Ліх (1935–2014)[7][8][2].
У 1985—1987 роках служив у Збройних Силах ФРН[2].
У 1991 році вперше відвідав Україну[7]. Тоді він став учасником акцій Народного руху України на Хрещатику та познайомився з В'ячеславом Чорноволом та Левком Лук'яненком[9]. Відтоді регулярно приїжджає до Києва та Батурина[7]. У 2018 році подарував музею в Батурині оригінал універсалу гетьмана Кирила Розумовського 1763 року із родинної колекції[10].
У 1995 році закінчив Гіссенський університет, де вивчав середньовічну історію, філософію, історію Східної Європи. Працював в Центральній та Південно-Східній Європі (1995—2000), зокрема в Інституті Дунайського регіону та Центральної Європи (1998—2000, IDM); прессекретарем театру в Санкт-Пельтені (2001), кореспондентом відділу інформації про розширення Генерального директорату з питань розширення Європейського Союзу в Австрії (2001—2006)[7][11][2][8][7].
У 2019 році виступив експертом та одним із героїв фільму Акіма Галімова «Скарби нації» з циклу «Україна. Повернення своєї історії»[12].
У 2020 році на основі Європейського інституту сприяння демократії (1999) і Товариства мистецтва і культури Розумовського (2002) заснував Клуб європейського розуміння та спілкування[13].
З кінця 1980-х років активно захищає і просуває українські інтереси у західноєвропейських суспільно-політичних колах[11][5]. Спеціаліст з протидії пропаганді та дезінформації, працював у міжнародних політичних інформаційних кампаніях та вважається одним із провідних аналітиків в галузі комунікацій та інформаційних потоків у німецькомовних країнах ЄС[12]. Ініціатор створення інтернет-проєкт проти російської пропаганди «Реальність кусається» (англ. The Reality Bites Iniative)[11].
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, Ґреґор Розумовський став фундатором, співавтором та ведучим ютуб проєкту «Power of Reason» для боротьби з російськими фейками[12][14].
Родовід[ред. | ред. код]
16. Граф Лев Григорович Розумовський | ||||||||||||||||
8. Граф Камілл Львович Розумовський | ||||||||||||||||
17. Роза фон Левенштерн | ||||||||||||||||
4. Граф Андреас Кимилович Розумовський | ||||||||||||||||
18. Едуард Віннер фон Вельтен | ||||||||||||||||
9. Марія Віннер фон Вельтен | ||||||||||||||||
19. Генрієтта Ґольдшмідт | ||||||||||||||||
2. Граф Андреас Андрійович Розумовський | ||||||||||||||||
20. Микола Петрович Вітгенштейн | ||||||||||||||||
10. Микола Сайн-Вітгенштейн | ||||||||||||||||
21. Марія Василівна Михайлова | ||||||||||||||||
5. Катаріна фон Сайн-Вітгенштейн | ||||||||||||||||
11. Марія Павлівна Субова | ||||||||||||||||
1. Граф Грегор Розумовський | ||||||||||||||||
24. Герман Адольф Зольмс-Гогенсолмс-Ліх | ||||||||||||||||
12. Рейнхард Людвіг Зольмс-Гогенсолмс-Ліх | ||||||||||||||||
25. Агнес Штольберг-Вернігероде | ||||||||||||||||
6. Герман Зольмс-Гогенсолмс-Ліх | ||||||||||||||||
26. Отто Карл Костянтин Зольмс-Зонненвальде | ||||||||||||||||
13. Марка Клара Роза Зольмс-Зонненвальде-Пауч | ||||||||||||||||
27. Елен Зольмс-Барут | ||||||||||||||||
3. Принцеса Доротея Зольмс-Гогенсолмс-Ліх | ||||||||||||||||
28. Георг фон Вертерн-Байхлінген | ||||||||||||||||
14. Георг Генріх фон Вертерн-Байхлінген | ||||||||||||||||
7. Гертруда фон Вертерн-Байхлінген | ||||||||||||||||
30. Костянтин Штольберг-Верніґероде | ||||||||||||||||
15. Анна Елізабет Штольберг-Вернігероде | ||||||||||||||||
31. Елізабет Штольберг-Верніґероде | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Elisabeth von Foglar-Deinhardstein g. 24 Gouere 1965 - Taolenn an diskennidi. Rodovid. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б в г д Gregor Razumovsky. Club for European Understanding and Communication — Vienna. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Галицьке музичне товариство налагоджує зв’язки з Віднем. galinfo. 7 березня 2020. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Андреас Камилло Разумовский фон Вигштейн g. 15 Du 1929 a. a. 26 Gouere 2002. Rodovid. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б Катерина Самченко, Григорій Туршуков (20 серпня 2021). Грегор Розумовський: Серце України — це свобода. Україна молода. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Василь Короткий (18 червня 2019). Грегор Розумовський, нащадок Кирила Розумовського. Укрінформ. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б в г д Граф Грегор Розумовський: «Колективна ідентичність нашої сім'ї — українська». Україна молода. 11 березня 2020. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б Світлана Потапенко (23 червня 2021). Болячки, делікатеси й борги останнього гетьмана. Локальна історія. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Чим живе прямий нащадок гетьмана Кирила Розумовського на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2019. — 16 січня.
- ↑ Україну відвідав нащадок останнього запорізького гетьмана. Gazeta.ua. 7 травня 2018. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б в Катерина Гончарова (20 жовтня 2020). Грегор Розумовський: Європа не допустить, щоб війна в Україні затягнулася надовго. РБК-Україна. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ а б в «1+1» запускає англомовний проєкт для боротьби з російською дезінформацією. Детектор медіа. 25 жовтня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ About our past. Club for European Understanding and Communication — Vienna. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Світова війна з російською пропагандою! 1+1 запускає новий англомовний проєкт на YouTube // Телеканал 1+1. — 2022. — 30 жовтня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Оксана Снігур (28 жовтня 2023). Момент, коли Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, був моментом, коли ваш поїзд рушив. Gazeta.ua.
Посилання[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Скарби нації. Україна. Повернення своєї історії — Фільм третій на YouTube // Телеканал 1+1. — 2019. — 19 січня. | |
До України завітав нащадок останнього гетьмана Кирила Розумовського на YouTube // ТСН. — 2018. — 5 травня. | |
Чим живе прямий нащадок гетьмана Кирила Розумовського на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2019. — 16 січня. | |
Катерина Осадча зустріла нащадка Кирила Розумовського у Відні на YouTube // Світське життя. — 2020. — 23 лютого. | |
Що ховає нащадок останнього гетьмана України? Реальна історія з Акімом Галімовим на YouTube // Реальна історія. — 2024. — 30 березня. |
- Грегор Розумовський у соцмережі «Facebook»
- Грегор Розумовський у соцмережі «Твіттер»
- The Power of Reason на «Ютубі»
- Мирослава Макаревич (6 березня 2001). Розумівські з Відня. Процитовано 13 лютого 2023.
- Тетяна Крижева (9 серпня 2021). Візит нащадка останнього гетьмана: Грегор Розумовський відвідав Чернігівщину. Процитовано 13 лютого 2023.
- Ольга Скороход (10 вересня 2021). Потрібно доносити до ЄС сильні сторони України. З пострадянських держав ви єдині досягли найвищого рівня свободи, — Грегор Розумовський. Цензор.Нет. Процитовано 13 лютого 2023.
- Gregor Razumovsky (7 травня 2020). The distortion of reality and the defeat of truth: Russia`s celebration of Victory Day. Unlimited Democracy. Процитовано 13 лютого 2023.
- Elena Minina. Gregor K. Rasumofsy — Wissenschaftler und Forscher // 8 «Erbe» Symposium = 5 Arbeitstagung zur Geschichte der Erdwissenschaften in Österreich Schwaz 3.-7. Okt. — 2005. — s. 131—133. — ISSN 1017-8880.
|