Григолюк Едуард Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григолюк Едуард Іванович
Народився 13 грудня 1923(1923-12-13)[1]
Москва, РСФРР, СРСР[1]
Помер 29 квітня 2005(2005-04-29) (81 рік)
Поховання Нове Донське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність науково-педагогічний працівник
Alma mater Московський авіаційний інститут
Галузь механіка
Заклад Московський політехнічний університетd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство Академія наук СРСР
Нагороди Орден Дружби народівОрден «Знак Пошани» Державна премія України в галузі науки і техніки

Григолюк Едуард Іванович (13 грудня 1923, Москва — 29 квітня 2005) — російський радянський учений у галузі механіки, доктор фіз.-мат. наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, завідувач лабораторією Науково-дослідного інституту механіки Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1944 року Московський авіаційний інститут. Кандидатську дисертацію захистив в 1947 році, а докторську — в 1951 році.

Працював у МВТУ ім. Баумана (1946—1950), Московському університеті (1954—1958), Сибірському відділенні АН СРСР (1958—1965), після повернення в 1965 році до Москви у Інституті механіки Московського університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Державна премія України в галузі науки і техніки (1975, «Розробка та впровадження в практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу», у складі колективу)

орден Дружби Народів

орден «Знак Пошани»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Григолюк Эдуард Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]