Григорій Синаїт
| Григорій Синаїт | |
|---|---|
| Основні відомості | |
| Народження |
1268 Клазомени |
| Країна: |
 Візантійська імперія |
| Конфесія: | православ'я |
| Смерть: | 27 листопада 1346 |
| Странджа | |
| Місце поховання: | Gornjak Monasteryd |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | християнский монах |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | монах |
| Значні роботи: |
Список
|
Григорій Синаїт, преподобний (грец. Γρηγόριος ὁ Σιναΐτης, 1268, Клазомени, Візантія — 27 листопада 1346, гори Странджа, Болгарія) — православний святий, представник пізньовізантійського ісихазму (окрім Григорія Палами і Миколая Кавасіли). Григорій Синаїт жив на рубежі XIII—XIV століть в багатьох монастирях на Кіпрі, на горі Синай, в Єрусалимі, на Афоні та інших місцях. Автор богословських творів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Преподобний Григорій Синаїт народився бл. 1268 року в приморському поселенні Клазомени біля м. Смірна (Мала Азія) від багатих батьків. Близько 1290 року він був взятий в полон агарянами і висланий в Лаодикію. Після звільнення преподобний прибув на о. Кіпр, де постригся в чернечий чин. Потім він вирушив на Синайську гору і прийняв там велику схиму. Виконуючи послух кухара та пекара, преподобний був також вишуканим письменником і перевершував всіх в читанні і знанні Священних і отцівських книг. Строгість його життя (піст, чування, псалмоспіви, стояння на молитві) одних приводила в подив, а у інших викликала заздрість. Пішовши з монастиря, преподобний відвідав Єрусалим. Деякий час він жив на о. Крит, а потім обійшов на Афоні всі монастирі і всіх подвижників. Таким чином він увібрав багатовіковий досвід чернечого життя найдревніших монастирів. Лише після цього преподобний Григорій Синаїт побудував собі в усамітненому місці ісихостерій — келію для мовчання і безперешкодних занять розумною молитвою, поєднаною з важкою чернечою працею.
Святий Григорій Синаїт створив вчення, яке лягло в основу усього середньовічного напрямку східного чернецтва, зокрема в основу візантійської містики XIV століття.
Коли Григорій Синаїт приїхав до Афону з Криту, він, як сказано в його «Житії», знайшов лише трьох іноків, знайомих зі справжньої ісехією. Вчення Синаїта було надто суворим, іноді воно навіть суперечило старому устрою монастирського життя.
Григорій Синаїт та Григорій Палама[ред. | ред. код]
Важко сказати, чи був Григорій Палама учнем Св. Григорія Синаїта, але є підстави твердити, що він був його учнем по духу. Проте Палама дещо пом'якшує строго чернечу точку зору Синаїта: він не цурається світу, лише визнає за чернецтвом більше можливостей для спасіння.
Цитати Григорія Синаїта[ред. | ред. код]
- «Коли взявся за діло молитви, тоді слід читати такі книги в яких пишеться про внутрішнє життя, тверезість і молитву.» — Св. Григорій Синаїт.
- «Велику зброю має на ворогів той, хто в молитві тримає плач скрухи, щоб не впасти в самовподобання від молитовної радості». — Св. Григорій Синаїт.
- «Через падіння ми вийшли назовні, повернемося ж до себе, відвертаючись від зовнішнього». — Св. Григорій Синаїт.
- «Вершина православ’я в тому, щоб у чистоті споглядати і знати дві догми віри – себто Тройцю і Двойцю. Споглядати і пізнавати Тройцю в одиниці як незлитну й нероздільну, а Двойцю Христових природ в одній іпостасі, себто єдиного Сина ісповідувати у двох природах і до Воплочення, і після нього, і знати у двох волях – божественній і людській – незлитно славленого». — Св. Григорій Синаїт.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Григорий Синаит. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2006. — Т. XIII. — С. 50-68. — ISBN 5-89572-022-6.(рос.)
- Соколов И. И., Григорий Синаит [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Православная Богословская Энциклопедия. Том 4. Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник» за 1903 г.(рос.)
- Григорий Синаит // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. Ia. — С. 628. (рос. дореф.)
- Сырку П. А., Житие Григория Синаита. (Памятники древней письменности и искусства. Том 172.) — СПб., 1909.(рос.)
- Присухін С. І. Григорій Синаїт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Григорій_Синаїт
Посилання[ред. | ред. код]
- Григорий Синаит (рос.)
- «On Prayer» — St. Gregory of Sinai
- «The Signs of Grace and Delusion» — St. Gregory of Sinai [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Saint Gregory of Sinai Monastery
- St. Gregory of Sinai Monastery — Articles
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
