Гронський Едуард Едуардович
Едуард Гронський | |
---|---|
Едуард Едуардович Гронський | |
Народився |
15 січня 1929 Жмеринка, Вінницька округа, Українська СРР, СРСР |
Помер |
20 серпня 2011 (82 роки) Тернопіль, Україна |
Поховання | Микулинецький цвинтар |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
Знання мов | українська |
Гронський Едуард Едуардович (15 січня 1929, м. Жмеринка, нині Вінницька область — 20 серпня 2011, м. Тернопіль[1]) — український архітектор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Едуард Гронський народився 15 січня 1929 року в місті Жмеринці, нині Вінницької области України.
Закінчив Львівський політехнічний інститут (1954, нині національний університет «Львівська політехніка»). Працював за спеціальністю в Тернополі в організації «Облпроект» (1954—1956), головним архітектором міста (1956—1973), в «Діпроцивільпромбуді» (1973—1983), Всесоюзному проектно-конструкторському технічному інституті «Світло» (1983—1989). Виконав проєкти відбудови й реконструкції замку в смт Вишнівець Збаразького району, готелю «Україна», будівництва ансамблю торгово-кооперативного технікуму, приміщення «Діпроцивільпромбуду», виробничого комплексу інституту ВПКТІ «Світло», майдану Волі, монумента Слави в однойменному парку, житлових будинків, фонтану «Каскад»[2][1] у Тернополі.
Помер 20 серпня 2011 року в Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Помер легендарний тернопільський архітектор Едуард Гронський [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // За Збручем. — 2011. — 25 серпня.
- ↑ Фонтан «Сльози Гронського» відкрили в Тернополі [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2008. — 24 жовтня.
- ↑ Мороз, В. Історія Тернополя у надгробках Микулинецького кладовища // 20 хвилин Тернопіль. — 2020. — 5 червня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дем'янова, І. Гронський Едуард Едуардович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 452. — ISBN 966-528-197-6.
- Попович, Ж. Тернопіль попрощався з найголовнішим архітектором міста Едуардом Гронським // Номер один. — 2011. — № 34 (24 серп.). — С. 5. — (Персона).
- Гончаренко, О. Останні сльози Гронського // Нова Тернопільська газета. — 2011. — № 34 (31 серп.-6 верес.). — С. 4.
- Архітектура повоєнного Тернополя (1945–1965 р.) // ТВП «Тернопільархпроект». — 2017. — 13–14 березня.