Гряник Олександр Сергійович
| Олександр Гряник Олександр Сергійович Гряник | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
8 січня 1994 Київ, Україна |
| Смерть |
8 травня 2022 (28 років) Маріуполь, Донецька область, Україна |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
| Псевдо | Грян |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
Олександр Сергійович Гряник (позивний — Грян; 8 січня 1994, м. Київ — 8 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український військовослужбовець Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Гряник народився 8 січня 1994 року в Києві.
Навчався у гімназії № 32 «Успіх» м. Києва[1]. 2014 року закінчив факультет мiжнародної економiки i менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Учасник Євромайдану.
Від 2016 року служив у полку «Азов» Національної гвардії України. У січні 2022 року звільнився зі служби, займався фотографією.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну знову на фронті. Брав участь в боях за Бучу, Ірпінь та Гостомеля як доброволець. 27 березня 2022 року добровільно прилетів вертольотом до Маріуполя, щоб допомогти оточеним військовим, проте маршрут розсекретили окупанти і гелікоптер підбили. Дивом пробрався до «Азовсталі» і доставив Starlink.
Вболівав з фанатських трибун за «Сокіл» та «Динамо»[2].
Загинув 8 травня 2022 року від падіння авіабомби на заводі «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Вулиця Маршала Малиновського на Оболоні була перейменована на честь Героїв полку «Азов». Зокрема оболонця Олександра Гряника[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вічна світла пам'ять Герою! // Гімназії № 32 «Успіх» м. Києва. — 2022. — 18 травня.
- ↑ Олександр «Грян» Гряник // Трибуна героїв
- ↑ А. Федченко. Хмарне сховище «азовця» Олександра Гряника, який дістався гелікоптером на «Азовсталь» і там загинув // Новинарня. — 2022. — 19 грудня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Цитатник Небесного полку // Ukraїner.
- А. Федченко. Хмарне сховище «азовця» Олександра Гряника, який дістався гелікоптером на «Азовсталь» і там загинув // Новинарня. — 2022. — 19 грудня.
- «Азовець» Олександр Гряник. Історія героя, який захистив Київщину, але загинув у Маріуполі // Big Kyiv. — 2022. — 28 вересня.
- Ю. Кузьменко. У нього був шанс вижити, але він обрав своїх побратимів // hromadske. — 2022. — 25 серпня.
- «Повідомили, що загинув. Вночі на них упала бомба» // Gazeta.ua. — 2022. — 21 липня.
- Т. Бондя. «Він міг не поїхати в Маріуполь, та внутрішній моральний компас у нього був настільки сильним, що для нього принципи були важливішими, ніж намір уберегти своє життя», — Дарина Ейсмонт про загиблого на «Азовсталі» Олександра Гряника // Цензор. Нет. — 2022. — 16 травня.
- КНЕУ з глибоким сумом сповіщає про загибель випускника університету — Олександра Гряника // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. — 2022. — 17 травня.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Добровільно пробрався в оточений Маріуполь: історія захисника України Олександра Гряника на YouTube // Київ24. — 2022. — 27 вересня. |
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |