Губкінський
місто Губкінський | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Губкинский | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ямало-Ненецький автономний округ | ||||
Муніципальний район | Губкінський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 71172000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 71952000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1986 року | ||||
Статус міста | 1996 року | ||||
Населення | 27930 осіб (2018[1]) | ||||
Поштовий індекс | 629830 | ||||
Телефонний код | +7 34936 | ||||
Географічні координати: | 64°26′9.8785824573133e-08″ пн. ш. 76°30′1e-07″ сх. д. / 64.4333333333608° пн. ш. 76.500000000028° сх. д. | ||||
Вебсторінка | gubadm.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Гу́бкінський (рос. Губкинский) — місто у складі Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Губкінського міського округу.
Місто розташоване на лівому березі річки Пякупур, за 200 кілометрів від північного полярного кола в північно-східній частині Західно-Сибірської рівнини, у лесотундровій зоні. За 16 км від міста знаходиться залізнична станція Пурпе на лінії Єкатеринбург — Сургут — Новий Уренгой.
Засноване 22 квітня 1986 року. Назване на честь радянського геолога Івана Михайловича Губкіна.
1996 року Губкинський отримав статус міста окружного значення.
Населення — 27930 осіб (2018, 23335 у 2010[2], 20407 у 2002[3]).
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:
Національність | Чисельність (чол.) | Процентное соотношение |
---|---|---|
Росіяни | 14 186 | 60,79% |
Українці | 2 808 | 12,03% |
Татари | 1 645 | 7,05% |
Башкири | 816 | 3,50% |
Білоруси | 569 | 2,44% |
Кумики | 384 | 1,69% |
Молдовани | 364 | 1,56% |
Азербайджанці | 241 | 1,03% |
Чуваші | 208 | 0,89% |
Гагаузи | 155 | 0,66% |
Даргинці | 151 | 0,65% |
Інші | 1 539 | 6,60% |
Не вказали | 269 | 1,11% |
Всього | 23 335 | 100,00% |
Губкинський виник як базовий центр в зв'язку з промисловим освоєнням групи найпівнічніших в Західному Сибіру нафтогазових родовищ, перспективних по запасам вуглеводневої сировини, що відрізняється унікальними властивостями. Основною галуззю промисловості є нафтогазовидобувна. У Губкинском знаходиться найбільш перспективне в системі НК «Роснафта» підприємство — ТОВ «РН-Пурнефтегаз».
Газовидобувна галузь представлена введеним в 1993 році в промислову експлуатацію Комсомольським газовим промислом ТОВ «Газпром видобуток Ноябрськ». Із введенням у 1999 році Губкінського газового родовища ЗАТ «Пургаз» в муніципальному утворенні «Місто Губкінський» газовидобувна галузь отримала подальший розвиток. Переробку і осушення попутного нафтового газу, виробництво газового бензину здійснює філія ВАТ «СібурТюменьГаз» (Губкінський ГПЗ).
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ ВПН том 4. Таблица 4. Население по национальности и владению русским языком по муниципальным образованиям Ямало-Ненецкого автономного округа (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 23 вересня 2019.
- На Вікімапії [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Ямало-Ненецького автономного округу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |