Гукало Василь Михайлович
| Василь Гукало Василь Михайлович Гукало | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 січня 1994 c. Залужжя, Яворівський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть |
21 квітня 2023 (29 років) с. Діброва, Краматорський район, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Лисий» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Василь Михайлович Гукало (1994—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 15 січня 1994 в c. Залужжя (Яворівський район, Львівська область). Професійну освіту різьбяра здобував Художньому професійно-технічному училищі ім. Й. П. Станька у селищі Івано-Франкове на Львівщині. Ще у 2014 році відзначився активною громадянською позицією та патріотизмом, у 2015 приєднався до АТО на сході України[1].
Після 2017 року повернувся до мирного життя, створив сім'ю.
На початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Василь Гукало був за кордоном, але повернувся в Україну і вже 26 лютого добровільно пішов служити. Став до лав 63 окремої механізованої бригади, був розвідником. Воював у найгарячіших точках фронту, звільняв Херсонщину та боронив Бахмут. На цьому напрямку героїчно евакуйовував поранених воїнів.
За сумлінне виконання службових обов'язків був нагороджений Почесною грамотою та відзнакою начальника розвідувального управління штабу Оперативного Командування «Південь».
25 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне осколкове поранення. Після поранення знову повернуся в стрій, був відправлений для оборони під Кремінну.
Загинув 21 квітня 2023 року від авіаудару на Донеччині[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У боях з окупантами загинув захисник з Львівщини, який відзначився героїзмом під Бахмутом. Фото.
- ↑ Президент присвоїв звання Героя України загиблому розвіднику із Львівщини. zaxid.net. 29 лютого 2024. Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 100/2024 «Про присвоєння В. Гукалу звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Гукало Василь Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Солдати (Україна)
- Народились 15 січня
- Народились 1994
- Померли 21 квітня
- Померли 2023
- Військовики 63-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Яворівського району
- Учасники боїв за Бахмут
- Учасники боїв за Херсон