Гулюк Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гулюк Сергій Миколайович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 7 вересня 1981(1981-09-07)
Рівне
Смерть 31 липня 2014(2014-07-31) (32 роки)
Василівка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Прикордонна служба
Рід військ  Прикордонні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Майстер спорту України
Майстер спорту України

Сергі́й Микола́йович Гулю́к (1981-2014) — молодший сержант Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 7 вересня 1981 року в місті Рівне. З 2000 року проживав в місті Луцьку. З дитинства займався спортом. Відвідував секцію самбо та дзюдо. У 2000 році йому було присвоєно звання «Майстер спорту України».

У 1999 році призваний на строкову службу в Луцький прикордонний загін. З січня 2002 року проходив контрактну службу в Луцькому прикордонному загоні на посаді водія секції автомобільних перевезень.

Освіта[ред. | ред. код]

З 2003 по 2006 рік навчався у Рівненському державному коледжі, де отримав професію юриста.

В 2012 році закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького за спеціальністю «Молодший інспектор прикордонної служби».

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

28 червня 2014 року вирушив в зону АТО у складі оперативно-бойової прикордонної застави Луцького прикордонного загону для забезпечення правопорядку на державному кордоні України у Донецькій області.

Загинув 31 липня 2014 року в селі Василівка Амвросіївського району Донецької області під час обстрілу прикордонників російськими найманцями та російськими військовими з мінометів та гранатометів. Тоді ж загинули Олександр Басак, Олег Паршутін, Юрій Філіповський та Ростислав Черноморченко.

3 серпня 2014 року похований в селі Завизів Острозького району Рівненської області. У Гулюка сиротами лишилося троє дітей.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 8 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • у жовтні 2014 року на території школи в Рівному, де він навчався, встановлено меморіальну дошку
  • Рівненська міська рада присвоїла Сергію Гулюку звання Почесного громадянина Рівного (посмертно).
  • Луцька міська рада присвоїла звання Почесного громадянина Луцька (посмертно).
  • Волинська обласна рада присвоїла Почесного громадянина Волині (посмертно).
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Див. також[ред. | ред. код]

Список нагороджених хрестом «За мужність»

Джерела[ред. | ред. код]