Гусь-Хрустальний
місто Гусь-Хрустальний | |||||
---|---|---|---|---|---|
Гусь-Хрустальный | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Володимирська область | ||||
Муніципальний район | Гусь-Хрустальна міськрада | ||||
Код ЗКАТУ: | 17420000 | ||||
Код ЗКТМО: | 17720000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1756 | ||||
Статус міста | 1931 | ||||
Населення | 61 854 особи (2008) | ||||
Площа | 43 км² | ||||
Густота населення | 1438,5 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 601500 | ||||
Телефонний код | +7 49241 | ||||
Географічні координати: | 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д.Координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
Висота над рівнем моря | 125 м | ||||
Водойма | річка Гусь | ||||
Міста-побратими | Теплице | ||||
Найближча залізнична станція | Гусь-Хрустальний | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
61 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | gusadmin.ru | ||||
Міський голова | Соколов Олексій Миколайович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Гусь-Хруста́льний (рос. Гусь-Хрустальный) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Гусь-Хрустального району Владимирської області.
Населення міста становить 61 854 особи (2008; 67 121 в 2002, 12 тис. в 1914).
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на річці Гусь, лівій притоці річки Ока басейну Волги. Навколо знаходяться великі лісові масиви та болота.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше поселення згадується в документах XVII століття. В 1756 році купці Мальцови в урочищі Шиворово на річці Гусь почали будівництво заводу кришталю. З-під Можайська було переведено майстрів. В 1759 році купці пускають свій другий завод — Нікулінський. Після смерті Якима Мальцова заводи переходять до його вдови. За 20 років Марія Мальцова збудувала ще 4 скляних заводи та 1 цементний. Після її смерті підприємства переходять до молодшого сина, але старший викуповує їх, крім того засновує нові. В 1823 році після смерті Сергія Мальцова всі підприємства (а це заводи у Владимирській, Рязанській, Орловській, Калузькій та Смоленській губерніях) повертаються в управління молодшого брата — Івана. З 1831 року на заводах почали впроваджувати нові технології, того ж року гусевський кришталь отримав «Малу золоту медаль» на II Всеросійській виставці мануфактурних виробів в Москві. В 1833 році кришталь виграє в Санкт-Петербурзі «Велику золоту медаль». 1835 року Іван Мальцов, будучи в Празі, купує рецепти виробництва богемського скла і запускає його виробництво на своїх заводах. В 1844 році в місті збудовано бавовняну фабрику, сировина для якої закуповувалась в США, а устаткування було англійське. Бавовняні вироби в 1870 році на Всеросійській виставці отримали срібну медаль, а в 1882 році — золоту.
1880 року, після смерті Івана Мальцова, всі підприємства переходять до його племінника Ю. С. Нечаєва-Мальцова. За його управління гусевський завод виробляв 1/4 всього скла, в 1884 році на ньому працювало 744 особи (на бавовняній фабриці в цей час працювало 3,5 тис. осіб). На початку XX століття місто стає важливим індустріальним центром, у ньому проживало 12 тис. осіб. У 1914 році після смерті Нечаєва-Мальцова скляні заводи переходять до графа П. М. Ігнатьєва. В 1918 році підприємства були націоналізовані.
25 лютого 1919 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста, але через відсутність адміністративного апарату невдовзі його було понижено до статусу смт. 23 серпня 1926 року селище стає центром новоутвореного Гусівського повіту, з 10 червня 1929 року — Гусівського району. 20 листопада 1931 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста в складі Івановської області. В часи Другої Світової війни в місті діяли 5 шпиталів, підприємства переведені на виробництво товарів для війни.
Гусевський завод кришталю був найбільшим російським підприємством в цій галузі. Однак на початку 2010-х років завод був закритий. Знову відновлено виробництво в кінці 2013 року. При цьому на заводі працює трохи більше 200 осіб, у той час як раніше було близько 5000. А виробництво розраховане на ексклюзивну продукцію.[1] В 1996 році місто отримало приз «Золотий Меркурій» за збереження історико-архітектурного вигляду міста. Було створено музей кришталю.
У грудні 2013 року в Гусь-Хрустальному пройшов пікет на підтримку Євромайдану[2][неавторитетне джерело]
Населення[ред. | ред. код]
1859[3] | 1885 | 1897[4] | 1920[5] | 1923[5] | 1926[5] | 1931[6] |
---|---|---|---|---|---|---|
3282 | ↗6229 | ↗11 981 | ↘9971 | ↗12 191 | ↗17 910 | ↗25 500 |
1939[7] | 1959[8] | 1970[9] | 1973[6] | 1976[6] | 1979[10] | 1982[11] |
↗40 225 | ↗54 158 | ↗64 516 | ↗67 000 | ↗69 000 | ↗71 598 | ↗73 000 |
1986[6] | 1987[12] | 1989[13] | 1996[6] | 1998[6] | 2000[6] | 2001[6] |
↗75 000 | ↗76 000 | ↗76 360 | ↘75 900 | ↘74 800 | ↘73 400 | ↘72 300 |
2002[14] | 2003[6] | 2005[6] | 2008[6] | 2009[15] | 2010[16] | 2011[6] |
↘67 121 | ↘67 100 | ↘64 900 | ↘61 900 | ↘61 013 | ↘60 784 | ↗60 800 |
2012[17] | 2013[18] | 2014[19] | 2015[20] | 2016[21] | 2017[22] | 2018[23] |
↘59 653 | ↘58 571 | ↘57 616 | ↘56 676 | ↘55 973 | ↘55 421 | ↘54 533 |
Культура і освіта[ред. | ред. код]
У місті відкриті 13 шкіл, православна гімназія, 22 садочки, школа-садок, будинок дитини, дитячий притулок, 4 ПТУ, скляний коледж, школа мистецтв, спортивна школа, філіали Володимирських державного університету та інституту економіки й права, дитячий центр «Исток», клуб «Поиск».
Працює 2 бібліотеки, музей кришталю імені Мальцових, Палац культури «Хрустальный», клуб «Вулкан», кіноцентр «Алмаз». Для туристів збудовано готелі — «Мещёрские зори», «Wolves house», «Баринова Роща», «Усадьба Мещёрская». Виходять газети «Гусевские вести», «Центральный регион», «Афиша», «The crystal ЖАНР», а також ведуть мовлення місцеві телеканали «Центральный регион» та «Хрустальный город».
Економіка[ред. | ред. код]
В місті працюють ВАТ, які спеціалізуються на виробництві скляних виробів — «Гусевське скловолокно», «Гусевський скляний завод», «Склохолдинг», «Гусевський скляний завод імені Дзержинського», дослідний скляний завод. Крім цього діють завод «Армагус», ВАТ «Ветпрепарати», цегляний, молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат та текстильний комбінат.
Транспорт[ред. | ред. код]
Через місто проходить автодорога Р73 Владимир-Тума, яка сполучає з Владимиром, Москвою, Касимовим та Курловим. В самому місті діють 9 автобусних маршрутів, є залізнична станція на залізниці Владимир-Тума. В Гусь-Хрустальний заходить газопровід Владимир-Великодворський.
Спорт[ред. | ред. код]
В обласних і районних змаганнях виступають футбольні клуби «Енерґія», «ГХТТ-Мучачос» і «Грань». У чоловічому і жіночому чемпіонатах області виступає баскетбольний клуб «Хрустальщик». У жіночому чемпіонаті області Гусь-Хрустальний представляють «Афиша» і «Гусевчанка», у чоловічому — «Дзержинец», у хокеї — «Химик».
Команда «Гусь-Хрустальный-1» (Микита Романов — Денис Рибкін) є триразовим чемпіонами області, учасниками чемпіонатів ЦФО та Росії з пляжного волейболу. У Гусь-Хрустальному базується володар жіночого кубка Росії з мікрофутзалу ФК «Іскра».
У місті є три стадіони: ФК «Грань» (колишній «Труд»), «Центральний» (колишній «Текстильщик») і «Енерґія». Також ДЮСШ з легкої атлетики та спортивний комплекс імені А. В. Паушкіна.[24]
Видатні місця[ред. | ред. код]
- Собор Святого великомученика Георгія (1904) — архітектор Л. М. Бенуа, розписи В. М. Васнецова, нині в соборі знаходиться музей кришталю
- Міське водосховище
- Пам'ятники Леніну, Акиму Мальцову, Невідомому солдату, Вічний вогонь
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У 2016 році в Ужгороді знайшли склянки з написом «Слава Україні», виготовлені на Дослідному склозаводі Гусь-Хрустального[25]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гусевский хрустальный завод вновь открылся и дал первую продукцию. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ СЬОГОДНИ #ЄВРОМАЙДАН ПРОЙШОВ У ГУСЬ-ХРУСТАЛЬНОМУ. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ Списки населённых мест Российской империи. VI. Владимирская губерния. По сведениям 1859 года. (рос.)
- ↑ Владимирская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897. Архів оригіналу за 1 березня 2012. (рос.)
- ↑ а б в Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Гусь-Хрустальный (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
- ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ «Я хочу чтобы ты знал — я лгал» (рус) . Радио Соль. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 17.02.2017.
- ↑ В Подмосковье штампуют чашки с надписью «Слава Украине — Героям Слава!». Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт міста
- Міський портал
- Телефонний довідник міста
- Сайт міста
- Неофіційний сайт міста [Архівовано 3 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Золоте кільце Росії
- Про місто
- Гусевська вузькоколійка
- Про місто [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Галерея та супутниковий знімок
|
|
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |