Гіголаєв Роланд Теймуразович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роланд Гіголаєв
Роланд Гіголаєв
Роланд Гіголаєв
Особисті дані
Повне ім'я Роланд Теймуразович Гіголаєв
Народження 4 січня 1990(1990-01-04) (34 роки)
  Тбілісі, Грузинська РСР
Зріст 176 см
Вага 70 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Текстильник» (Ів)
Номер 13
Юнацькі клуби
2002—2005
2005—2007
2007—2010 		Росія «Юність» (Вл)
Росія «Зміна» (СПб)
Росія «Зеніт» (СПб)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2011 Росія «Зеніт» (СПб) 0 (0)
2011—2013 Росія «Аланія» (Вл) 45 (3)
2012 → Росія «Аланія-д» 8 (4)
2013 → Росія «Петротрест» 8 (0)
2013—2014 Росія «Динамо» (СПб) 22 (0)
2014—2015 Польща «Рух» (Х) 40 (5)
2014—2015 → Польща «Рух II» (Х) 9 (2)
2016—2017 Росія «Амкар» 31 (3)
2017—2020 Росія «Ахмат» 9 (0)
2018—2019 → Росія «Анжи» 25 (0)
2021 Росія «Кубань Холдінг» 13 (3)
2021 Росія «Кубань» 12 (0)
2022—н.ч. Росія «Текстильник» (Ів) 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008—2009
2010
2010—2011 		Росія Росія (U-19)
Росія Росія (U-20)
Росія Росія (U-21) 		8 (0)
5 (1)
2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Роланд Теймуразович Гіголаєв (рос. Роланд Теймуразович Гиголаев; нар. 4 січня 1990, Тбілісі, Грузинська РСР) — російський футболіст, півзахисник івановського «Текстильника».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У 12 років розпочав тренуватися у футбольній академії «Юність» (Владивосток). Після переїзду сім'ї до Санкт-Петербурга два роки тренувався в петербурзькому клубі «Зміна». У 2007 році перебрався в петербурзький «Зеніт», де тренувався в молодіжних командах і грав за резервну команду. У червні 2008 року за рішенням тренера Діка Адвоката з'явився в товариських матчах проти «Гельсінгборга» і «Копенгагена». У сезоні 2009 року з молодіжною командою «Зеніту» виграв чемпіонат Росії. Під час каденції Лучано Спаллетті декілька разів тренувався з першою командою «Зеніту», але не провів жодного офіційного матчу[1]. З 2007 по 2010 рік відіграв у молодіжній команді 70 матчів, в яких відзначився 8-ма голами.

Роланд Гіголаєв у футболці пермського «Амкару» (2017)

.

У лютому 2011 року Гіголаєв вирішив не їхати на збір «Зеніту» в Марбельї, а підшукувати собі клуб, де у нього буде ігрова практика. Після чого гравцем зацікавилися представники «Аланії» і Роланд підписав із клубом із Північної Осетії контракт на 4,5 роки[1]. 4 квітня того ж року дебютував за нову команду в матчі проти «Торпедо» (Владимир) (3:0), в якому відзначився 2-ма голами[2][3]. 11 травня 2011 року вийшов в основному складі у півфінальному матчі кубку Росії проти «Ростова», в якому отримав попередження[4]. У сезоні 2010/11 років дійшов з «Аланією» до фіналу Кубку Росії, в якому його команда поступилася з рахунком 1:2 московському ЦСКА[1]. Влітку 2011 року провів 3 матчі у кваліфікації Ліги Європи 2011/12, де його клуб вилетів за сумою двох матчів від «Бешикташа» (0:3 та 2:0)[5]. У сезоні 2011/12 років піднявся разом з «Аланією» до Прем'єр-ліги[1][6]. Дебютував у вищому дивізіоні 1 вересня 2012 року в матчі проти пермського «Амкара» (1:1)[7]. В осінній частині сезону 2012/13 років виходив на заміну й провів 7 матчів, не відзначився жодним голом. У грудні 2012 року внесений до трансферного списку президентом і тренером команди Валерієм Газзаєвим[8].

Роланд Гіголаєв у «Зеніті»

У лютому 2013 року відданий в оренду клубу «Петротрест» (Санкт-Петербург) (ФНЛ)[9], де провів 8 матчів чемпіонату. У липні 2013 року його викупило петербурзьке «Динамо», яке отримало ліцензію «Петротреста»[1]. У першій половині сезону 2013/14 років провів 22 поєдинки. У січні 2014 року скористався положенням контракту, яке гарантувало йому можливість покинути команду в зимове трансферне вікно.

У лютому 2014 року підписав контракт на два з половиною роки з клубом «Рух» (Хожув), який тренував Ян Коцян[10]. 11 травня 2014 року дебютував в Екстраклясі в матчі проти «Завіші» (Бідгощ) (3:1). У серпні того ж року зіграв проти харківського «Металіста» в четвертому кваліфікаційному раунді Ліги Європи 2014/15, після чого «Рух» вилетів із турніру[11]. 8 грудня 2014 року в матчі проти «Подбескідзе» (Бельсько-Бяла) (2:0) відзначився першим голом у чемпіонаті Польщі[12]. Після завершення осінньої частини сезону 2015/16 років клуб розірвав з ним контракт через вирок суду за керування автомобілем у нетверезому стані[13][14]. Загалом за «Рух» провів 40 матчів чемпіонату, в яких відзначився 5-ма голами.

У лютому 2016 року став гравцем пермського «Амкара», у футболці якого провів 31 матч та відзначився 3-ма голами[15]. У липні 2017 року перейшов у грозненський «Ахмат». У сезоні 2017/18 років через травму та пов'язане з нею відновлення провів лише 1 матч у чемпіонаті. У сезоні 2018/19 років грав в оренді в махачкалинському «Анжі»[16], де був гравцем основи і завершив сезон вильотом з Прем'єр-ліги[17]. 28 липня 2020 року залишив «Ахмат»[18].

У січні 2021 року став гравцем клубу «Кубань Холдинг» зі станиці Павловської[19]. У червні того ж року залишив команду[20]. Деякий час виступав у ФНЛ за «Кубань». У лютому 2022 року уклав контракт із івановським «Текстильником»[21].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Він на міжнародному рівні 5 січня 2008 року в матчі проти юнацької збірної Словаччини U-19 (2:0)[22]. Всього у складі юнацької збірної Росії U-19 зіграв 8 матчів, у тому числі три — у матчах кваліфікації чемпіонату Європи (U-19) 2009 року. У 2010 році провів 5 матчів у складі юнеацької збірної (U-20), у яких відзначився 1-м голом. У 2010–2011 роках провів 2 матчі за молодіжну збірну Росії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився 1990 року в Тбілісі, Грузинська Радянська Соціалістична Республіка. Мати — росіянка, батько — з Південної Осетії. У 1995 році сім'я виїхала до Владивостока, звідки в 2005 році переїхала до Санкт-Петербурга[23].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 13 травня 2018
Клуб Сезон Ліга Кубок Континентальні Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Зеніт» (Санкт-Петербург) 2007 Прем'єр-ліга Росії 0 0 0 0 0 0 0 0
2008 0 0 0 0 0 0 0 0
2009 0 0 0 0 0 0 0 0
2010 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 0 0 0 0 0 0 0 0
«Аланія» (Владикавказ) 2011–12 ФНЛ 38 3 2 0 3 0 43 3
2012–13 Прем'єр-ліга Росії 7 0 0 0 – 7 0
Загалом 45 3 2 0 3 0 50 3
«Аланія-д» (Владикавказ) 2012–13 ПФЛ 8 4 3 2 – 11 6
«Динамо» (Санкт-Петербург) 2012–13 ФНЛ 8 0 0 0 – 8 0
2013–14 22 0 0 0 – 22 0
Загалом 30 0 0 0 0 0 30 0
«Рух» (Хожув) 2013–14 Екстракляса 4 0 – – 4 0
2014–15 27 4 0 0 2 0 29 4
2015–16 9 1 2 0 – 11 1
Загалом 40 5 2 0 2 0 44 5
«Амкар» (Перм) 2015–16 Прем'єр-ліга Росії 8 0 0 0 – 8 0
2016–17 20 3 2 1 – 22 4
2017–18 3 0 – – 3 0
Загалом 31 3 2 1 0 0 33 4
«Ахмат» (Грозний) 2017–18 Прем'єр-ліга Росії 1 0 0 0 – 1 0
Усього за кар'єру 155 15 9 3 5 0 169 18

Досягнення[ред. | ред. код]

«Аланія»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Наши легионеры в Европе. Сан-Марино, Фарерские острова и Черышев (рос.). football.sport-express.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 20 лютого 2020.
  2. ↑ Торпедо Владимир 0:3 Алания Владикавказ (рос.). sports.ru. Процитовано 20 лютого 2020.
  3. ↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 7 квітня 2011. Процитовано 12 травня 2011.
  4. ↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 12 травня 2011.
  5. ↑ UEFA Europa League 2011/12 - FC Alania Vladikavkaz (англ.). uefa.com. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 20 лютого 2020.
  6. ↑ Russia 2011/12 (англ.). rsssf.com. Процитовано 20 лютого 2020.
  7. ↑ Russia 2012/13 (англ.). rsssf.com. Процитовано 20 лютого 2020.
  8. ↑ Валерий Газзаев выгнал из „Алании” девять футболистов (рос.). lenta.ru. Процитовано 20 лютого 2020.
  9. ↑ Состав «Петротреста» пополнили Гиголаев и Фёдоров. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2013.
  10. ↑ Rołand Gigołajew piłkarzem Ruchu (пол.). 90minut.pl. Процитовано 20 лютого 2020.
  11. ↑ Liga Europy: Ruch dzielnie walczył, ale to Metalist gra dalej (пол.). polskieradio.pl. Процитовано 20 лютого 2020.
  12. ↑ Rołand Gigołajew: Bramka dla mamy i taty (пол.). katowickisport.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2020.
  13. ↑ Rołand Gigołajew odejdzie z Ruchu (пол.). 90minut.pl. Процитовано 7 березня 2020.
  14. ↑ Roland Gigołajew odejdzie z Ruchu Chorzów (пол.). sportowefakty.wp.pl. Процитовано 7 березня 2020.
  15. ↑ Rołand Gigołajew graczem Amkara (пол.). 90minut.pl. Процитовано 7 березня 2020.
  16. ↑ В «Анжи» перешёл Гиголаев. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  17. ↑ Роланд Гиголаев перешел в «Анжи» (рос.). news.sportbox.ru. Процитовано 7 березня 2020.
  18. ↑ «Ахмат» расстался с Городовым, Гиголаевым и Мусаловым. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  19. ↑ Роланд Гиголаев представлен в качестве новобранца «Кубань Холдинг» (рос.). Transfermarkt. 11 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  20. ↑ «Кубань Холдинг» покидает девять футболистов (рос.). ФК «Кубань Холдинг». 21 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  21. ↑ Роланд Гиголаев — футболист «Текстильщика»!. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  22. ↑ Valentin A.Granatkin Memorial - International Youth Tournament (англ.). rsssf.com. Процитовано 5 березня 2020.
  23. ↑ Роланд Гиголаев: Мой папа мечтал, чтобы я стал первым осетином в серии А (рос.). sports.ru. Процитовано 20 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіголаєв_Роланд_Теймуразович&oldid=41028535