Гітопадеша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Непальський манускрипт Гітопадеші

Гітопадеша («Дружня настанова») — дидактична обрамлена індійська повість, створена на санскриті у Бенгалії (X—XIV ст.), написана, очевидно, Нараянашармою[1]. Являє собою незалежне перекладення більш давньої збірки оповідань, байок і притч «Панчатантра» («П'ятикнижжя»), що ймовірно сформувалася в епоху Гуптів (II—VI ст. н. е.). Розповіді з цієї книги розійшлися по багатьох країнах.
У 1829—1831 роках Лассен спільно з Августом Вільгельмом фон Шлегелем випустив критичне, забезпечене коментарями видання «Гітопадеша». Поява цього видання стала початковою точкою в критичному вивченні санскритської літератури.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Літературознавча енциклопедія

Література

[ред. | ред. код]

А. Кримський. Коментар до "Каліли і Дімни" // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 287.

Посилання

[ред. | ред. код]