Даніеле Галлоппа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Даніеле Галлоппа
Даніеле Галлоппа
Даніеле Галлоппа
Особисті дані
Народження 15 травня 1985(1985-05-15) (39 років)
  Рим, Італія
Зріст 181 см
Вага 74 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1994-2004 Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2007 Італія «Рома» 0 (0)
2004–2006 →  Італія «Трієстина» 56 (1)
2006–2007 →  Італія «Асколі» 13 (0)
2007–2009 Італія «Сієна» 76 (3)
2009–2015 Італія «Парма» 105 (4)
2015–2016 Італія «Модена» 15 (1)
2017–2018 Італія «Кремонезе» 0 (0)
2017 →  Італія «Каррарезе» 11 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003 Італія Італія U-18 2 (0)
2003–2004 Італія Італія U-19 13 (1)
2004–2006 Італія Італія U-20 16 (4)
2005–2006 Італія Італія U-21 5 (0)
2008 Італія Італія (ол.) 3 (0)
2009 Італія Італія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2018–2019 Італія «Сантарканджело»[it]

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даніеле Галлоппа (італ. Daniele Galloppa, нар. 15 травня 1985, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Парма», а також національну збірну Італії. Хоча його зазвичай використовували як центрального півзахисника , він також міг зіграти як лівий вінгер[1][2][3]. Незважаючи на свої здібності та репутацію як одного з найперспективніших гравців свого покоління в італійському футболі, він протягом своєї кар'єри боровся з серйозними травмами і не зміг повністю реалізувати свій потенціал[4][5][6].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 15 травня 1985 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Рома», в якій навчався з семи років[7]. 9 липня 2004 року для отримання ігрової практики Даніеле був відданий в клуб Серії Б «Трієстина», в якій провів два сезони, взявши участь у 56 матчах другого дивізіону Італії.

17 серпня 2006 року він перейшов на правах оренди в «Асколі»[8], у складі якого дебютував у Серії А 17 вересня 2006 року в матчі проти «Мессіни», вийшовши на заміну на 27-й хвилині другого тайму замість Фабіо Пекк'ї[9]. За пів року він провів у команді 13 матчів і 30 січня 2007 року, знову на правах оренди опинився в іншому клубі вищого дивізіону «Сієна»[10], де і дограв сезон. 6 липня, по завершенні сезону, залишився у «Сієні» на правах співволодіння[11] за 1,1 млн євро[12]. Перший гол у вищому дивізіоні забив 7 жовтня 2007 року в грі проти «Емполі» (3:0)[13]. 26 червня 2008 року співволодіння було вирішено на користь тосканської команди[14][15].

26 червня 2009 року Галлоппа за 5 млн. євро[16] перейшов на умовах співвласності у «Парму»[17]. Галлоппа швидко став основним гравцем команди і у сезоні 2009/10 років зіграв у 34 матчах чемпіонату. У червні 2010 року співволодіння гравця продовжено ще на рік[18]. Наступний сезон був перерваний травмою передньої хрестоподібної зв’язки лівого коліна, яку він отримав у передсезонному товариському матчі проти донецького "Шахтаря" 10 серпня 2010 року, через що не грав до січня 2011 року[19]. В результаті Галлоппа провів 11 матчів (шість з них з заміни) протягом усього сезону. Тим не менше, «Парма» вирішила викупили контракт гравця в червні 2011 року за 5 млн євро[20].

21 жовтня 2012 року Галлоппа ще раз травмував хрестоподібну зв’язку лівого коліна у матчі чемпіонату проти «Сампдорії», що виключило його з гри до кінця сезону[5]. Він повернувся до гри лише влітку 2013 року, під час передсезонних зборів. Втім під час них 31 липня Галлоппа зазнав травму у товариському матчі проти «Марселя»[21], розірвавши передню хрестоподібну зв’язку правого коліна, через яку пропустив фактично увесь сезон 2013/14, зігравши лише у останньому турі чемпіонату[5]. У наступному сезоні Галлоппа здійснив 19 виступів за «Парму» у всіх турнірах, після чого команда була визнана банкрутом і відправлена до аматорських змагань, а Галлоппа отримав статус вільного агента. Всього Даніеле відіграв за пармську команду шість сезонів своєї ігрової кар'єри, взявши участь у 110 іграх в усіх турнірах.

8 вересня 2015 року Галлоппа став гравцем клубу Серії Б «Модена», очолюваної Ернаном Креспо, з яким Галлоппа раніше грав у «Пармі». 7 лютого 2016 року Галлоппа зазнав ще однієї травми хрестоподібної зв’язки правого коліна у домашньому матчі проти «Чезени» (0:0), залишившись поза грою на решту сезону. Це була його четверта серйозна травма коліна за п’ять років[4][22][23][24].

Відновившись від травми, Галлоппа тренувався як вільний агент з першою командою з «Кремонезе», а у 2017 році здавався в оренду в «Каррарезе»[25] з Леги Про, третього італійського дивізіону, де і провів свої останні 11 матчів на професіональному рівні

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2003 року дебютував у складі юнацької збірної Італії (U-18), після чого грав за команди до 19 та 20 років. 5 червня 2005 року тренер збірної до 20 років Паоло Берреттіні включив його до заявки на молодіжний чемпіонат світу 2005 року у Нідерландах[26], де Галлоппа забив 2 голи, а його команда дійшла до чвертьфіналу. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 31 іграх, відзначившись 5 забитими голами.

Протягом 2005—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. Дебютував 7 жовтня 2005 року в матчі проти Словенії (1:0) в рамках відбору до молодіжного чемпіонату світу. Всього на молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

2008 року захищав кольори олімпійської збірної Італії, з якою виграв Турнір в Тулоні[27]. У складі цієї команди провів 3 матчі.

6 червня 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у товариському матчі проти Північної Ірландії (3:0) в Пізі, замінивши на 74 хвилині Гаетано Д'Агостіно[28]. 18 листопада того ж року Галлоппа зіграв свій другий і останній матч за збірну, вийшовши по перерві замість Давіде Біондіні в товариській грі проти Швеції (1:0)[29].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Він став помічником головного тренера в «Сантарканджело» наприкінці сезону 2017/18. За підсумками того сезону клуб вилетів в Серію D і 13 серпня 2018 року Галлоппа обійняв посаду головного тренера. За підсумками сезону 2018/19 команда посіла 18 місце і програвши плей-аут мала вилетіти до Еччеленци, п'ятого за рівнем дивізіону країни, втім не заявилась туди і припинила своє існування[30].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004–05 Італія «Трієстина» B 24 0 КІ 3 0 - - - - - - 27 0
2005–06 B 32 1 КІ 1 0 - - - - - - 33 1
Усього за «Трієстину» 56 1 4 0 - - - - 60 0
2006-січ. 2007 Італія «Асколі» A 13 0 КІ 0 0 - - - - - - 13 0
січ.-черв. 2007 Італія «Сієна» A 10 0 КІ - - - - - - - - 10 0
2007–08 A 30 2 КІ 1 0 - - - - - - 31 2
2008–09 A 36 1 КІ 1 0 - - - - - - 37 1
Усього за «Сієну» 76 3 2 0 - - - - 78 3
2009–10 Італія «Парма» A 34 2 КІ 1 0 - - - - - - 35 2
2010–11 A 11 0 КІ 1 0 - - - - - - 12 0
2011–12 A 30 1 КІ 1 0 - - - - - - 31 1
2012–13 A 12 1 КІ 0 0 - - - - - - 12 1
2013–14 A 1 0 КІ 0 0 - - - - - - 1 0
2014–15 A 17 0 КІ 2 0 - - - - - - 19 0
Усього за «Парму» 105 4 5 0 - - - - 110 4
2015–16 Італія «Модена» B 15 1 КІ - - - - - - - - 15 1
січ.-черв. 2017 Італія «Каррарезе» ЛП 11 0 КІ+КІ-ЛП - - - - - - - - 11 0
Усього за кар'єру 276 9 11 0 - - - - 287 9

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-6-2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч - Вийшов на заміну на 74-ій хвилині 74'
18-11-2009 Чезена Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46' ЖК 90'
Усього Матчів 2 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Paolo Morelli (5 червня 2008). Galloppa, voglia di arrivare (Italian) . www.toronews.net. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
  2. ↑ DANIELE GALLOPPA (Italian) . www.campionatoprimavera.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 17 грудня 2017.
  3. ↑ Paolo Grossi (27 жовтня 2012). Nel dopo Galloppa servono qualità e interdizione (Italian) . La Gazzetta di Parma. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 17 грудня 2017.
  4. ↑ а б Davide Marostica (9 лютого 2016). Galloppa, il ginocchio cede ancora: è la quarta volta in 5 anni (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  5. ↑ а б в Mattia Fontana (10 лютого 2016). Daniele Galloppa, il ginocchio va ko per la quarta volta: "Era destino..." (Italian) . Eurosport. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  6. ↑ Tommaso Turci (10 лютого 2016). Galloppa, lo sfortunato talento di Tor de' Cenci: la Nazionale, la Serie B, i tanti infortuni (Italian) . gianlucadimarzio.com. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
  7. ↑ Daniele Galloppa.
  8. ↑ ESCLUSIVA TMW - Galloppa: "Ecco perché ho scelto Ascoli..."
  9. ↑ Il Messina "rischia" di vincere ma l'Ascoli non molla.
  10. ↑ UFFICIALE: Galloppa al Siena.
  11. ↑ UFFICIALE: Siena, Galloppa in comproprietà.
  12. ↑ operazioni di trasferimento dei diritti alle prestazioni sportive di galasso, galloppa, giacomini, magliocchetti e palermo (PDF) (Italian) . AS Roma. 9 липня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 8 червня 2012. Процитовано 4 березня 2012.
  13. ↑ Il Siena mette il turbo nella ripresa con l'Empoli la prima vittoria di Mandorlini.
  14. ↑ operazioni di mercato realizzate al 25 giugno 2008 (PDF) (Italian) . AS Roma. 25 червня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 4 березня 2012.
  15. ↑ Siena, Galloppa: "Felice di restare".
  16. ↑ Coppola e Galloppa al Parma, Parravicini e Reginaldo al Siena [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
  17. ↑ UFFICIALE: doppio scambio tra Siena e Parma.
  18. ↑ Comproprietà, Galloppa resta al Parma. Lunardini tutto gialloblu (Italian) . Parma F.C. 25 червня 2010. Архів оригіналу за 28 November 2010.
  19. ↑ Ciak si gira. Con Galloppa (Italian) . La Gazzetta di Parma. 16 серпня 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  20. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 23 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Parma, tegola Galloppa: lesione legamento crociato anteriore.
  22. ↑ Galloppa: "Devo pensare a quale sia la scelta migliore per me" (Italian) . Il Resto del Carlino. 10 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  23. ↑ Serie B: Modena-Cesena, uno 0-0 che serve a poco (Italian) . La Repubblica. 7 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  24. ↑ Galloppa, è un vero calvario. La Gazzetta di Modena. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  25. ↑ ESCLUSIVA TLP - Galloppa: "Mi sto trovando benissimo con la Cremonese. L'infortunio al ginocchio? Inizio a stare meglio.." 24 settembre 2016. Архів оригіналу за 25 settembre 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  26. ↑ Mondiali under 20 in Olanda tornano gli azzurrini dopo 18 anni (Italian) . La Repubblica. 6 червня 2005. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
  27. ↑ A Tolone trionfa l'Italia (Italian) . EuroSport. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  28. ↑ Riccardo Pratesi (6 червня 2009). Che bella l'Italia 2 (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  29. ↑ Riccardo Pratesi (18 листопада 2009). Chiellini-gol a Cesena Piace l'Italia sperimentale (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  30. ↑ DANIELE GALLOPPA NUOVO ALLENATORE DEL SANTARCANGELO (Italian) . Santarcangelo. 13 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Італія
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніеле_Галлоппа&oldid=36857908