Девід Керрік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Керрік
Народився 4 січня 1975(1975-01-04) (49 років)
Діяльність військовослужбовець, police officer, поліціянт

Девід Керрік (англ. David Carrick; 4 січня 1975(19750104)) — англійський серійний ґвалтівник і колишній офіцер поліції, який працював у столичній поліції. Керрік приєднався до поліції у 2001 році та працював озброєним офіцером поліції в парламентській і дипломатичній охороні з 2009 року до його початкового відсторонення та подальшого звільнення з посади.[1]

Керрік був заарештований у 2021 році, а у 2022 році визнав себе винним у кількох зґвалтуваннях в період з 2002–2021.[2] У 2023 році його засудили до довічного ув'язнення.

Дитинство та освіта[ред. | ред. код]

Керрік народився в Солсбері, Вілтшир, Англія, 4 січня 1975 року.[3][4] На момент його народження його батьки,прибиральниця мати та батько, солдат королівської артилерії, жили у військовому таборі Булфорд[en][3]. Після народження молодшої сестри сім'я переїхала в Даррінгтон[en][3]. Там він пішов навчатися до місцевої школи[en][3]. Втім батьки розлучилися коли той був підлітком.[3]

Кар'єра та злочини[ред. | ред. код]

Після короткої кар’єри в британській армії[5] Керрік став офіцером столичної поліції в 2001 році,[6] а в 2009 році приєднався до озброєної групи парламентського та дипломатичного захисту[7]. Його роботодавці розслідували звинувачення в тому, що він був винуватцем в його справі щодо домашнього насильства в 2002 році[5]. Незважаючи на те, що столична поліція та інші британські поліцейські сили отримували численні скарги на його поведінку, у 2017 році він отримав повторний сертифікат, щоб залишитися озброєним поліцейським[7]. Колеги по роботі дали Керріку прізвисько Покидьок Дейв через його схильність до жорстокості.[7]

У період з 2003 по 2020 рік Керрік жорстоко знущався і зґвалтував кількох жінок, з якими він познайомився за допомогою Badoo і Tinder, жертви зазвичай були в Гартфордширі, Англія.[2][7] Використовуючи своє службове положення, щоб завоювати їхню довіру та підкреслити свою значимість, він розвинув численні абьюзивні стосунки з жінками.[5] Покладаючись на деградацію, його методи насильства включали фізичне насильство ременем, ув’язнення в невеликих просторах, сечовипускання на жертв і зґвалтування.[5] Іноді він контролював, у що були одягнені його жертви, коли або що вони їли і де спали.[5] В деяких випадках він взагалі забороняв їм їсти.[5] У жовтні 2021 року інша жінка повідомила в поліцію, що рік тому він зґвалтував її на побаченні, вирішивши розповісти все на відповідь на викрадення, зґвалтування та вбивство Сари Еверард іншим офіцерам.[5]

Того ж місяця Керрік був заарештований і відсторонений від роботи в поліції.[2] Спочатку він не визнавав себе винним в жодному зі звинувачень.[8] Станом на травень 2022 року він перебував під вартою у в'язниці Його Величності Белмарш[en] на південному сході Лондона.[8] У грудні 2022 року[2] в кримінальному суді Олд-Бейлі в центральному Лондоні[9] Керрік визнав себе винним за 49 пунктами звинувачення, включаючи 24 у зґвалтуванні[2]; звинувачення стосуються 12 жертв[5]. 16 січня 2023 року в суді Саутворка він визнав себе винним ще за чотирма звинуваченнями у зґвалтуванні.[2] Слухання щодо винесення вироку Керріку в суді Саутворка розпочалося 6 лютого 2023 року.[10] 7 лютого 2023 року він отримав 36 довічних ув’язнень із мінімальним терміном ув’язнення 30 років плюс 239 днів, тобто він повинен відбути стільки у в’язниці, перш ніж матиме право на умовно-дострокове звільнення.[11] Однак наступного дня Генеральна прокуратура оголосила, що після «кількох запитів» вони переглядатимуть вирок за схемою надміру м’яких покарань.[12]

Реакція[ред. | ред. код]

  • Садік Хан, мер Лондона, відреагував заявою, що він "засмучений і приголомшений". [13]
  • Головний прокурор Королівської прокуратури[en] Джасвант Нарвал заявив, що «масштаби приниження, якому Керрік піддавав своїх жертв, не схожі ні на що, з чим я стикався за 34 роки роботи в Королівській прокуратурі».[9]
  • Після засудження Керріка столична поліція повідомила, що повторно розглядає минулі заяви про домашнє насильство або сексуальні злочини проти офіцерів і персоналу та заявила, що поліція перевіряє приблизно 1000 з 45 000 своїх співробітників.[14][15]

Життя до ув'язнення[ред. | ред. код]

До ув'язнення Каррік жив у Стівеніджі[en], графстві Гартфордшир.[2] Повідомляється, що під час перебування під вартою він скоїв спробу самогубства.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Met condemns officer guilty of most serious sexual offences. Metropolitan Police (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.
  2. ↑ а б в г д е ж Met Police officer David Carrick admits to being serial rapist. BBC News (брит.). 16 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
  3. ↑ а б в г д Sinmaz, Emine (16 січня 2023). 'I can kill you': how Met police officer terrorised women over two decades. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
  4. ↑ David Carrick: Police constable pleads guilty to a relentless campaign of sexually and mentally abusing women. Crown Prosecution Service (англ.). 16 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  5. ↑ а б в г д е ж и David Carrick: The serial rapist and abuser in a police uniform. BBC News. 16 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.
  6. ↑ Kwai, Isabella (16 січня 2023). London Police Officer Admits to 49 Charges of Sexual Abuse, Including Rape. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
  7. ↑ а б в г How one woman's act of bravery exposed Met officer's abuse and police failures. the Guardian. 16 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
  8. ↑ а б Met Police officer David Carrick charged with 21 rapes to face trial. BBC News (брит.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 17 січня 2023.
  9. ↑ а б Haq, Eve Brennan,Alex Hardie,Sana Noor (16 січня 2023). London police officer admits to dozens of offenses against women, including 24 cases of rape. CNN. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
  10. ↑ David Carrick pleads guilty at court. Hertfordshire Police. 16 січня 2023.
  11. ↑ Rawlinson, Kevin (7 лютого 2023). David Carrick: serial rapist and former Met police officer sentenced to more than 30 years in prison – as it happened. The Guardian. Процитовано 7 лютого 2023.
  12. ↑ Mathers, Matt (8 лютого 2023), Rapist police Officer David Carrick's 'lenient' sentence to be reviewed, The Independent, процитовано 8 лютого 2023
  13. ↑ London police officer admits multiple counts of rape. CTV News. 16 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  14. ↑ Großbritannien: Polizist soll etliche Frauen vergewaltigt und gedemütigt haben [Great Britain: Policeman said to have raped and humiliated several women]. Der Spiegel (нім.). 16 січня 2023. ISSN 2195-1349. Процитовано 18 січня 2023.
  15. ↑ How one woman's act of bravery exposed Met officer's abuse and police failures. The Guardian. 16 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  16. ↑ UK police officer, exposed as serial rapist, jailed for life. AP NEWS (англ.). 7 лютого 2023. Процитовано 7 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Керрік&oldid=40990865