Декрети про суд
Декрети про суд — нормативні акти органів радянської влади (ВЦВК і РНК РРФСР), які були прийняті в 1917—1918 рр. і регламентували діяльність судових органів у перші роки після Жовтневого перевороту. Наркомат юстиції, очолюваний Стучкою, скасував суди, інститут судових слідчих, прокуратури, присяжну та приватну адвокатуру.
У цей період було прийнято кілька декретів та інших документів, що регламентували судоустрій в РРФСР, але найбільшу популярність здобули Декрети про суд № 1, 2 і 3.
Декрет проголосив скасування всіх існуючих в Росії до його прийняття судових установ.
Дія інституту мирових суддів припинялася до заміни цих суддів місцевими судами, що обираються «на підставі прямих демократичних виборів, а до призначення таких виборів тимчасово - районними і волосними, а де таких немає, повітовими, міськими і губернськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів».
Виданий ВЦВК і РНК РСФРР 20.11 1918. Для розгляду справ, що перевищували підсудність місцевих судів, утворювалися окружні суди.
Виданий РНК РРФСР 20 липня 1918 року.
Було розмежовано підсудність між місцевими та окружними народними судами, визначено, що суди повинні керуватися декретами Радянського уряду і соціалістичною совістю, створено касаційний суд тощо. Було дещо розширено компетенцію місцевих судів (позови до 10 000 крб., покарання до 5 років позбавлення волі).
Положення цих Декретів про суди стали основою перших законів про суд, виданих у радянській Україні.
- Декрети про суди [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.