Демуцький Михайло Пилипович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/11 серпня 2023. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Демуцький Михайло Пилипович | |
|---|---|
 Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
20 жовтня 1890 Київ |
| Смерть | після 16 червня 1922 |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1920 |
| Приналежність |
.svg){kind=small} УНР |
| Вид ЗС |
 Армія УНР |
| Формування | 1-й український полк імені Богдана Хмельницького |
| Війни / битви |
Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Михайло Пилипович Демуцький (20 жовтня 1890, Київ — після 16 червня 1922) — український військовий діяч, інженер. Військовий технік Управління військових сполучень армій Північно-Західного фронту (1914 — 7.12.1917), командир 11-ї сотні 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького (1917), інженер Міністерства шляхів Української Держави (04 — 11.1918), командир парку 1-го гарматного запасного полку (Кам'янець-Подільський, 06 — 11.1919). Звання — прапорщик російської армії, сотник Армії УНР.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Син протоієрея-місіонера. Закінчив Київську духовну семінарію, прослухав Київські політехнічні курси. Працював техніком Київської округи шляхів. У жовтні 1914 р. вступив на механічний відділ КПІ. Закінчив 3-тю Київську школу прапорщиків (1916).
До травня 1917 р. служив під Петроградом. Перевівся до 1-го Українського козацького полку ім. гетьмана Б. Хмельницького (15.05.1917) зі 176-го запасного полку в Петрограді (в Богданівський полк водночас перевелося ще двоє Демуцьких: підпоручник 210-го Бронницького полку і прапорщик 3-ї Київської школи прапорщиків). Працював у штабі Чорноморського коша (11.1918 — 06.1919).
Інтернований з армією Врангеля в Константинополі (1920), перебував у Салоніках, Каїрі, на о. Лемнос, у Болгарії (1921). Після лікування в Берліні (01 — 04.1922) здобував технічну освіту в ЧСР.
Джерела[ред. | ред. код]
- Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи // Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: видавець Мельник М. Ю. Історичний клуб «Холодний Яр»; 2020. — 944 с. — (Серія «Видатні українці». — Кн. 14).
- "Подєбрадський полк" Армії УНР; стор. 183
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |