Денисенко-Єременко Леся Григорівна
Денисенко-Єременко Леся Григорівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
15 квітня 1953 (71 рік) Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Київський політехнічний інститут (1976) | |||
Діяльність | керамістка | |||
Член | Спілка майстрів народного мистецтва України | |||
Батько | Денисенко Григорій Павлович | |||
Нагороди | ||||
|
Леся Григорівна Денисе́нко-Єре́менко (нар. 15 квітня 1953, Васильків) — українська майстриня художньої кераміки; член Спілки майстрів народного мистецтва України з 1994 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 15 квітня 1953 року в місті Василькові Київської області (нині Україна). Дочка майстра художньої кераміки Григорія Денисенка, в якого і навчалася мистецтва художньої кераміки. Із золотою медаллю закінчила середню школу у Василькові; 1976 року — Київський політехнічний інститут, здобула фах інженера-електрика[1].
Упродовж 1976—1992 років працювала в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства у смт Глевасі Васильківського району Київської області старшим інженером та конструктором другої категорії[1]; у 1993—1994 роках очолювала керамічні майстерні Фастівської школи народної майстерності.
Творчість[ред. | ред. код]
Створює декоративні тарелі, вази, келихи, таці, художній ужитковий посуд, пасківники, керамічні скульптури, глиняні іграшки. Володіє техніками гончарювання, скульптурного ліплення, розпису ангобами, фляндрівки, тонування, декорування стеком. Серед робіт:
- «Лось» (1999);
- «Вбраний» (2000);
- «Півнева наука» (2000);
- «Загадковий погляд» (2000);
- «Коза з прийдешнім» (2000);
- «У святнеділю» (2001);
- «Троє з ложкою» (2001);
- «Лев» (2001);
- «Баранобик» (2001);
- «Ду-ду!» (2001);
- «Сім’я» (2001);
- «Витримаємо!» (2003);
- «Засмучений» (2003);
- «Лев-господар» (2003);
- «Тур-бик» (2004);
- «Лев-сонце» (2004);
- «Козел-парубок» (2004);
- «Півень-трубач» (2004);
- «Стояв старий з молодою, як із ягідкою» (2005);
- «Українська птаха» (2005);
- «Гордий півень» (2005);
- «Барани на місточку» (2005);
- «Ой, дівчата!» (2006);
- «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (2006).
Бере участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1994 року. Персональні виставки вібдулися у Києві у 2007, 2008, 2009 роках, Житомирі у 2008 році[1].
Роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національномуий музеї Тараса Шевченка, Національному музеї народної архітектури та побуту України, в приватних колекціях[1].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Київська обласна премія в галузі народного мистецтва імені Петра Верни (розпорядження № 817 від 30 листопада 2005)[2];
- Заслужений майстер народної творчості України (з 30 квітня 2009 року)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Леся Денисенко-Єременко / Рукотвори.
- ↑ «Про присудження у 2005 році Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни Денисенко-Єременко Л. Г.» / Київська обласна військова адміністрація.
- ↑ Указ Президента України від 30 квітня 2009 року № 283/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Київської області»
Література[ред. | ред. код]
- А. О. Шевчук. Денисенко-Єременко Леся Григорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Народились 15 квітня
- Народились 1953
- Уродженці Василькова
- Випускники КПІ
- Члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України
- Заслужені майстри народної творчості України
- Українські художники-керамісти
- Українські художниці
- Художники Київської області
- Лауреати Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни