Денисюк Матвій Романович
Денисюк Матвій Романович | |
---|---|
Народився | 1872 |
Денисюк Матвій Романович (у чернецтві Місій; 1872, с.Коростичі Берестейського повіту — ?) — церковний діяч. Ієромонах Києво-Печерської лаври. Жертва репресій.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селянській родині. Служив конвоїром в Київській арештантській роті. Унтер-офіцер у відставці. В 1901—1905 роках послушник Києво-Печерської лаври. 20 червня 1905 — 14 червня 1906 на службі в армії. Учасник Російсько-японської війни. В 1906—1912 роках полушник Києво-Печерської лаври. З 23 травня 1911 р. старший сторож.
Член монастирської спільноти[ред. | ред. код]
17 лютого 1912 року рукоположений у монахи. З 11 березня 1918 р. ієродиякон. З 18 квітня 1918 р. помічник благочиного Великою Успенської церкви. З 25 серпня 1918 р. правив в церкви страноприїмниці. З 21 серпня 1920 року ієромонах. З 1921 р. правив у Великій церкви. В 1922 нагороджений набедреником.
Арешт[ред. | ред. код]
Проживав у Лаврі на вул. Цитадельній, 9. Заарештований 20 грудня 1924 р. співробітниками Київського губернського відділу ДПУ. Проходив у справі «Жеретієнко та інші». На допиті заявив, що зберігати цінності в час коли братія голодає неприпустимо. Звільнений 16 квітня 1925 р. з підпискою про невиїзд. Подальша доля невідома.
Джерела[ред. | ред. код]
- Соколовський О. К. Церква Христова 1920—1940: переслідування християн в СРСР — К. : Кайрос, 1999. — С. 60.
- Биографические сведения о братии Киево-Печерской Лавры, пострадавшей за Православную веру в 20 столетии / Сост.: Л. П. Рылкова. — К: Типография Киево-Печерской Успенской Лавры: Феникс, 2008. — C. 221—222.
Посилання[ред. | ред. код]
- Новомученики и Исповедники Русской Православной Церкви XX века [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |