Дереш Валерій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дереш Валерій Костянтинович
Загальна інформація
Народження 3 травня 1982(1982-05-03)
Хмельницький
Смерть 22 лютого 2015(2015-02-22) (32 роки)
Маріуполь
Поховання Хмельницький
Alma Mater Хмельницький національний університет
Псевдо «Амін»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Рід військ Спецпідрозділ з охорони громадського порядку
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки

Вале́рій Костянти́нович Де́реш (нар. 3 травня 1982(19820503) — 22 лютого 2015) — міліціонер національної поліції України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився 3 травня 1982 року у м. Хмельницькому.

В 2000 роцв закінчив ЗОШ №1 на відмінно.

Цього ж року поступив у Хмельницький національний університет на факультет міжнародних відносин. Протягом навчання зарекомендував себе дисциплінованим, доброзичливим і сумлінним студентом. Захистив на відмінно Дипломну роботу «Вплив ЗМІ та мережі Інтернет на політичні процеси в США».

2005 року закінчив університет, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Міжнародна інформація» та здобув кваліфікацію міжнародника-аналітика, перекладача.

Він мріяв про гідну і престижну роботу, відчував потребу держави у таких спеціалістах, бачив європейське майбутнє своєї Батьківщини.

Після закінчення університету випробував себе на декількох посадах.

В 2006 році одружився.

В 2014 році за покликом серця пішов добровольцем у зону антитерористичної операції, поповнивши лави бійців першого християнського, добровольчого батальйону спеціального призначення «Свята Марія».

Валерій Дереш (позивний "Амін") під час війни не раз очолював групу розвідників, яку ще називали «Святі» батальйону МВС спеціального призначення «Свята Марія». По відгуках побратимів, був одним із найбільш досвідчених людей під Павлополем, уміло водив розвідгрупи «на ту сторону» і йшов туди, де найважче, найнебезпечніше, весь час перебував на межі життя та смерті.

Загинув Валерій Дереш 22 лютого 2015р. поблизу пам’ятного знака Сталевару під Маріуполем зі своїми двома побратимами.

Двоє військових загинули на місці, ще один — в лікарні. Тоді ж загинули Василь Росоха та Леонід Сухацький.

Вшанування[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин міста Хмельницького (рішенням Хмельницької міської ради, посмертно).
  • Також посмертно нагороджений Всеукраїнським союзом ветеранів АТО орденом «Лицарський хрест добровольця»
  • Посмертно нагороджений почесними відзнаками «За оборону Маріуполя», «Маріуполь. Відстояли – перемогли» та іншими ветеранськими нагородами.

Джерела[ред. | ред. код]