Джезказганський гірничо-металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жезказганський гірничо-металургійний комбінат – колишнє підприємство, створене навколо Жезказганського родовища мідних руд.

Стародавні копальні Жезказгану[ред. | ред. код]

Родовище відоме понад 3 тисячі років. До найбільш ранніх форм виробок відносять так звані „мідні ями”, численні скупчення яких зафіксовані за 45 км північніше Жезказгану (з казахської мови „жезказган” – місце, де копали мідь). Ці виробки представлені неглибокими кар’єрами, або траншеями довжиною 100 – 140 м, шириною 2 – 2,5 м й глибиною – до 3 м.

Відкрита розробка окиснених мідних та олов’яних руд (зокрема каситериту) була характерна й для більш пізнього часу, причому кар’єри чудських копалень сягали по осях декількох сотень метрів, часом переходячи в підземні виробки. Розкриття рудних тіл за підземної розробки проводили здебільшого штольнями, які закладали в ярах чи з бортів заздалегідь вибраних кар’єрів; використовували також вертикальні стовбури. Глибина робочих горизонтів зумовлювалася рівнем ґрунтових вод, який становив від 8 до 28 м. Підтримання гірничих виробок здійснювали за допомогою рудних ціликів, або штучних опор з великих породних блоків.

Відкриті роботи вели за допомогою землерийних мотик і кайл. Скельні породи (здебільшого мідисті пісковики, іноді кварцити, сланці) руйнували важкими кам’яними молотами, кирками, а також зубилами й молотками. Археологами виявлені сотні гірничих і збагачувальних знарядь праці давніх гірників казахського степу. Цікавими особливостями копалень було маскування устя штолень і стовбурів та перекриття їх важкими плитами. Згідно з гірничими традиціями Євразійського простору підземні виробки після закінчення експлуатації щільно закладали пустою породою.

Характеристика рудних покладів[ред. | ред. код]

Потужність рудних тіл від 5 до 30 м. Кут падіння 11°, глибина до 350 м.

Технологія розробки[ред. | ред. код]

Родовище розробляється за змішаною технологією з використанням як шахт так і кар’єрів.

Комбінат, зокрема, об'єднував:

Жезказганські рудники;

Жезказганські збагачувальні фабрики;

Карсакпайський мідеплавильний завод;

Жезказганський мідеплавильний завод.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У 1996 р. на базі Жезказганського гірничо-металургійного комбінату створена компанія «Казахмис» (Kazakhmys)[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Казахмыс приостанавливает работу своих предприятий. Forbes.kz. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 16 квітня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.