Джеякантан Дандапані
| Джеякантан Дандапані | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
24 квітня 1934 Cuddalored, Тамілнад, Індія[1] | |||
| Помер |
8 квітня 2015 (у віці 80 років) Ченнай, Індія | |||
| Країна |
 Індія Британська Індія Домініон Індія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | тамільська | |||
| Magnum opus | Puthiya Vaarpugald | |||
| Нагороди | Padma Bhusan, Jnanpith, Sahitya Akademi Award, Order of Friendship | |||
|
| ||||
 Джеякантан Дандапані у Вікісховищі | ||||
Джеякантан Дандапані (24 квітня 1934 року— 8 квітня 2015 року) — індійський письменник, журналіст, оратор, режисер, критик і активіст.
Біографія[ред. | ред. код]
Джаякантан народився в 1934 році в родині землеробів у Манджакуппамі в окрузігу Південний Аркот. Вихованням займалась мати та дядьки по материнській лінії. У дитинстві захоплювався роботами Субраманії Бхараті. Джаякантхан кинув школу після закінчення п'ятого класу, оскільки вважав, що навчання завадить його політичній активності. У 1946 році він виїхав до Мадраса. Знайшов роботу складача у друкарні Комуністичної партії Індії (CPI). Ставши активним членом партії, він почав вивчати теми, що стосуються світової літератури, культури, політики та журналістики. Джаякантан почав писати для прокомуністичних журналів. Протягом наступних кількох років він зарекомендував себе як один із найпопулярніших письменників у партії. Його ранні роботи були зосереджені на тяжкому становищі мешканців нетрів.
Творчість[ред. | ред. код]
Джаякантан написав своє перше оповідання для тамільського журналу під назвою в 1953 році. Після успіху Джаякантан почав писати для журналів. У 1964 році Джаякантан почав зніматися в кіно, ставши співпродюсером і режисером фільму , заснованого на його романі. [2] Фільм присвячений тяжкому становищу мешканців нетрів. Незважаючи на комерційну невдачу, він отримав почесну грамоту президента за третій найкращий повнометражний фільм у 1965 році [3] У 2008 році Равісубраманіян зняв документальний фільм про Джаякантан. У лютому 2014 року Джаякантан був госпіталізований до приватної лікарні в Ченнаї після хвороби. Після короткої хвороби він помер 8 квітня 2015 року [4]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Джаякантан був одружений на своїй двоюрідній сестрі. У подружжя було дві доньки та син. Джаякантан народився в родині, де було багато політичних активістів, і зацікавився політикою в молодому віці. Він став сильним прихильником CPI з моменту вступу до партії в 1950-х роках.
Літературний стиль і тематика[ред. | ред. код]
Більшість творів Джаякантана розповідають про життя простих людей, таких як рикші, повії та збирачі ганчір’я. В інтерв'ю він сказав, що він провів своє життя серед таких людей. Це спонукало його полюбити їх. [5]
Критика[ред. | ред. код]
Тамільський письменник Джеямохан написав статті про вигаданий світ у творах Джаякантана овнометражний документальний фільм про нього знятий режисером Раві Субраманіамом
Твори Джеякантан Дандапані[ред. | ред. код]
Нон-фікшн[ред. | ред. код]
- Політичні переживання літератора; 1974 [6]
- Переживання літературної людини у світі мистецтва; 1980 [6]
Оповідання[ред. | ред. код]
У портфоліо Джаякантана 200 оповідань. [7] [8]
Нариси[ред. | ред. код]
- Бхараті Падам (1974)
- Imayaththukku Appal (1979)
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Премія Sahitya Akademi для Сіла Нерангаліл Сіла Манітаргал (1972) [2]
- Стипендіат Sahitya Akademi (1996) [2]
- Премія Джнанпіта (2002) [2]
- Падма Бхушан (2009) [2]
- Державна кінопремія Тамілнаду за найкращого сценариста (1978)
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б в г д Legendary Tamil writer Jayakanthan 'JK' passes away. Rediff.com. 9 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ Times of India (Firm) (1965). The Times of India Directory and Year Book Including Who's who. Bennett, Coleman. с. 279.
- ↑ Jnanapith winner Jayakanthan dead. The Hindu. 8 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015."Jnanapith winner Jayakanthan dead". The Hindu. 8 April 2015. Retrieved 8 April 2015.
- ↑ B, Kolappan (9 квітня 2015). Firebrand writer who dared to question social mores. The Hindu. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ а б S, Viswanthan. A writer in his world. Frontline. Процитовано 11 квітня 2015.S, Viswanthan. "A writer in his world". Frontline. Retrieved 11 April 2015.
- ↑ Short Story Collections of Jeyakantan. tamilnation.co. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Short Story Collections of D. Jayakanthan (PDF). projectmadurai.org. Процитовано 22 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеякантан Дандапані
