Джонатан Ларсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джонатан Ларсон
англ. Jonathan Larson
Народився 4 лютого 1960(1960-02-04)[1][2][…]
Вайт-Плейнс, Нью-Йорк, США
Помер 25 січня 1996(1996-01-25)[1][2][…] (35 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
·дисекція аорти[5]
Країна  США
Діяльність композитор, письменник, актор, сценарист, лібретист, драматург
Галузь мюзикл
Alma mater Університет Аделфі, Бродвей і White Plains High Schoold
Знання мов англійська
Жанр театр
Magnum opus Rent (мюзикл), Tick, Tick... Boom!d і Superbiad
Нагороди
IMDb ID 1170227

Джонатан Девід Ларсон (англ. Jonathan David Larson, 4 лютого 1960 — 25 січня 1996) — американський композитор, пісняр і драматург, який у своїй творчості досліджував соціальні проблеми мультикультуралізму, залежностей та гомофобії. Типові приклади використання ним цих тем можна знайти в його мюзиклах Rent і Tick, Tick… Boom! Отримав три посмертні премії «Тоні» та посмертну Пулітцерівську премію за драму за рок-мюзикл Rent.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Ларсон народився у сім'ї Нанетт (уроджена Нотаріус) і Аллана Ларсона в Вайт-Плейнс (штат Нью-Йорк) 4 лютого 1960 року. Родина була єврейською:[6][7][8] його дід, який народився в Росії, змінив родинне прізвище із Лазарсон на Ларсон[9]. З раннього дитинства Ларсон знайомився зі сценічним мистецтвом, особливо з музикою та театром, коли грав на трубі та тубі, співав у шкільному хорі та брав уроки гри на фортепіано. Ранні музичні впливи на нього мали улюблені рок-музиканти, такі як Елтон Джон, The Beatles, The Doors, The Who і Біллі Джоел, а також композитори-класики музичного театру, особливо Стівен Сондгайм[en]. Ларсон також займався акторською майстерністю в середній школі, виконуючи головні ролі в різних драматичних і музичних постановках у старшій школі Вайт-Плейнс[en][10]. У нього є сестра Джулі.

Ларсон закінчив школу у 1978 році. Навчався в Університеті Аделфі в Гарден-Сіті, Нью-Йорк, отримавши чотирирічну стипендію на акторську спеціальність, а також виступав у численних виставах і музичному театрі. Під час навчання в коледжі він почав писати музику, спочатку для невеликих студентських постановок кабаре, а пізніше — партитуру до мюзиклу Libro de Buen Amor[en], написаного керівником відділу Жаком Бурдіком. Бердік був наставником Ларсона під час навчання в коледжі. Після отримання ступеня бакалавра образотворчого мистецтва Ларсон брав участь у літній театральній програмі у The Barn Theatre в Огасті, штат Мічиган, як піаніст, завдяки чому отримав картку члена акторської профспілки Actors' Equity Association[en].

Далі Ларсон переїхав у Нью-Йорк, у лофт без опалення на п'ятому поверсі будівлі на розі Гринвіч-стріт і Спрінг-стріт в Нижньому Мангеттені, де жив разом з Ґреґом Білзом, журналістом Newsweek і братом актриси Дженніфер Білз. Дев'ять з половиною років Ларсон працював офіціантом у ресторані Moondance Diner[en] по вихідних і працював над написанням мюзиклів упродовж тижня. У закусочній Ларсон познайомився з Джессі Л. Мартіном, який був його стажером, а пізніше виконував роль Тома Коллінза в оригінальному акторському складі мюзиклу Ларсона Rent. Ларсон та його сусіди по кімнаті жили в суворих умовах, маючи мало грошей чи майна.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Перш ніж створити і написати мюзикл Rent, свій найпопулярніший твір, Ларсон писав різноманітні ранні театральні п'єси з різним ступенем успіху та постановки.

Серед його ранніх творчих робіт — Sacrimmoralinority, його перший мюзикл, який він написав у співавторстві з Девідом Гленном Армстронгом, поки вони були студентами Університету Аделфі. Це брехтіанське музичне кабаре було вперше поставлене в університеті взимку 1981 року. Після того, як Ларсон і Армстронг закінчили навчання в 1982 році, вони перейменували його в Saved! — An Immoral Musical on the Moral Majority. Він відбув чотиритижневий демонстраційний показ у Rusty's Storefront Blitz, невеликому театрі на 42-й вулиці на Мангеттені, і за нього обоє авторів отримали нагороду від Американського товариства композиторів, авторів і видавців[en] (ASCAP).

Superbia[ред. | ред. код]

У 1983—1990 роках Ларсон писав Superbia, що спочатку мало бути футуристичним рок-переказом «1984» Джорджа Орвелла, хоча спадкоємці Орвелла відмовили йому в дозволі на адаптацію самого роману. Superbia отримала нагороду Richard Rodgers Production Award і грант Richard Rodgers Development[10]. Однак, незважаючи на виконання в оф-бродвейському театрі Playwrights Horizons[en] і рок-концертну версію, створену близькою подругою і продюсером Ларсона Вікторією Лікок у Village Gate[en] у вересні 1989 року, Superbia так і не стала повноцінною постановкою[11].

Tick, Tick… Boom![ред. | ред. код]

Його наступною роботою, закінченою в 1991 році, став автобіографічний «рок-монолог» під назвою 30/90, який пізніше був перейменований на Boho Days і, нарешті, на Tick, Tick… Boom![en]. Цей твір, написаний для лише Ларсона з фортепіано та рок-групою, ґрунтувався на його почуттях відторгнення, викликаному розчаруванням після Superbia. Спектакль поставили в оф-бродвейському театрі Village Gate у Гринвіч-Вілледж, а потім у театрі Second Stage Theater[en] у Верхньому Вест-Сайді. Продюсеркою обох цих постановок виступила Вікторія Лікок. Продюсер Джеффрі Селлер побачив читання Boho Days і виявив зацікавленість у постановці мюзиклів Ларсона. Після смерті Ларсона драматург Девід Оберн та аранжувальник і музичний керівник Стівен Оремус переробили твір на сценічний мюзикл. Прем'єра сценічної версії відбулася на оф-Бродвеї в 2001 році і з тих пір виконується на Вест-Енді. Екранізація мюзиклу від режисера Лін-Мануеля Міранди з Ендрю Гарфілдом у ролі Ларсона вийшла на Netflix 12 листопада 2021 року.

Смерть[ред. | ред. код]

Ларсон помер удома рано вранці 25 січня 1996 року, в день першого оглядового виконання мюзиклу Rent на оф-Бродвеї. Він переніс диссекцію аорти, яка, як вважають, була викликана недіагностованим синдромом Марфана[12][13]. Упродовж кількох днів до смерті він страждав від сильного болю в грудях, запаморочення та задишки, але лікарі Медичного центру Кабріні та лікарні Сент-Вінсента не змогли виявити ознак розшарування аорти навіть після проведення рентгенограми грудної клітки та електрокардіограми, тож вони неправильно діагностували це як грип чи стрес[12]. Медичні розслідувачі штату Нью-Йорк прийшли до висновку, що якби розшарування аорти було правильно діагностоване та проліковане за допомогою хірургічного втручання, Ларсон міг би вижити[14].

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Робота Результат
1996 Пулітцерівська премія Драма Rent Перемога
Премія Тоні Найкраща книга мюзиклу Перемога
Найкращий мюзикл Перемога
Найкраща оригінальна музика Перемога
Drama Desk Award Видатна книга мюзиклу Перемога
Видатна музика Перемога
Видатна лірика Перемога
Нью-Йоркський гурток драматичних критиків[en] Найкращий мюзикл Перемога
2002 Drama Desk Award Видатна книга мюзиклу Tick, Tick… Boom! Номінація
Видатна музика Номінація
Видатна лірика Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #121559211 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ https://www.nytimes.com/1996/12/13/nyregion/on-the-eve-of-a-new-life-an-untimely-death.html
  6. ↑ Automatisering, Roffel. Jonathan Larson: Biography. Classic Cat. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  7. ↑ Jonathan Larson Biography. Film Reference. 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 25 листопада 2008.
  8. ↑ Nanette T. Larson Obituary (1927 - 2019) the Journal News. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 15 січня 2022.
  9. ↑ Jews in News: Alana Haim, Sean Penn and Andrew Garfield | Tampa JCCS and Federation. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 15 січня 2022.
  10. ↑ а б Gussow, Mel (26 січня 1996). Jonathan Larson, 35, Composer of Rock Opera and Musicals. The New York Times. Процитовано 17 липня 2008.
  11. ↑ 'Tick, Tick Boom' Ending, Explained - Did Superbia See the Light of Day?. 19 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  12. ↑ а б Van Gelder, Lawrence (13 грудня 1996). On the Eve of a New Life, an Untimely Death. The New York Times. Процитовано 17 липня 2008.
  13. ↑ Kirk, Fiona J. (26 липня 2011). Syndrome survival: New drugs offer promise for often-fatal Marfan tissue disorder. The Daily. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 24 листопада 2011.
  14. ↑ Nicholson, Joe; Kornblut, Anne (13 грудня 1996). State Faults Hosps for 'Rent' Tragedy. New York Daily News. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 17 липня 2008.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Це незавершена стаття про композитора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джонатан_Ларсон&oldid=42720750