Джордж Гровс
| Джордж Гровс | |
|---|---|
| George Groves | |
| Народився |
13 грудня 1901 Сент-Хеленс, Ланкашир, Англія |
| Помер |
4 вересня 1976 (74 роки) Північний Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | кладовище Голлівуд-Гілс |
| Громадянство |
 США |
| Національність | англієць |
| Діяльність | звукорежисер |
| Alma mater | Ліверпульський університет |
| У шлюбі з | Джейн |
| Нагороди | Премія «Оскар» (1957, 1964) |
| IMDb | ID 0344060 |
| Сайт | georgegroves.org.uk/index.html |
Джордж Роберт Гровс (англ. George Robert Groves;13 грудня 1901 — 4 вересня 1976) — американський звукорежисер, який відіграв значну роль у розвитку технологій, які принесли звук німому кіно. В кар'єрі у Warner Brothers, яка охопила 46 років, він став заступником директора по звукових ефектах і виграв дві нагороди Академія кінематографічних мистецтв і наук.
Біографія[ред. | ред. код]
Джордж народився 13 грудня 1901 року над перукарнею на Дюк-Стріт 57, Сент-Хеленс, Ланкашир, Англія. Його батько, Джордж Альфред Гровс був перукарем і талановитий музикантом, який заснував перший духовий оркестр в Сент-Хеленсі. Його син Джордж-молодший грав на декількох інструментах (особливо добре на трубі). Джордж отримав освіту в початковій школі Nutgrove і гімназії Cowley в Сент-Хеленсі. Після чого Джордж отримав стипендію в університеті Ліверпуля, який він закінчив в 1922 році з відзнакою за спеціальністю інженер-телефонії. Він провів рік в Кавентрі працюючи над розвитком ранніх бездротових приймачів на General Electric Company, які потім застосовувалися для роботи в Сполучених Штатах. З 1 грудня 1923 року Джордж переїхав до Нью-Йорку.
В 1925 роціWarner Brothers створили Vitaphone Corporation. У 1926 роціДжордж Гроувз був найнятий Vitaphone і займався записом саундтрека до картини Джона Беррімора Дон Жуан (1926). Це був перший повнометражний фільм, який мав синхронізовану музику виконану нью-йоркською філармонією. Гровс розробив інноваційну техніку мульти-мікрофонного запису звуку 107-струнного оркестру. Джордж Гровс записав звук для фільму Співак джазу (1927), новаторського фільму, який зробив революцію в кіноіндустрії.
Під час Другої світової війни Гровс служив у першому кінематографічному відділі армії ВВС[1].
Джордж Гровс помер від серцевого нападу 4 вересня 1976 року, він похований на кладовищі Голлівуд-Гілс.
Премія «Оскар»[ред. | ред. код]
Гровс виграв дві нагороди Академії і був номінований ще шість разів, в категорії найкращий звук.
Перемоги[ред. | ред. код]
- Сайонара / Sayonara (1957)
- Моя прекрасна леді / My Fair Lady (1964)
Номінації[ред. | ред. код]
- Пісня полум'я / The Song of the Flame (1930)
- Історія черниці / The Nun's Story (1959)
- Схід сонця в Кампобелло / Sunrise at Campobello (1960)
- Музикант / The Music Man (1962)
- Великі гонки / The Great Race (1965)
- Хто боїться Вірджинії Вульф? / Who's Afraid of Virginia Woolf? (1966)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ George Groves-Related Sound Clip. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 5 січня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Гровс
- George Groves на сайті Internet Movie Database (англ.)
- George Groves [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Find a Grave (англ.)
|
