Джуліано Бонфанте
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Джуліано Бонфанте | |
---|---|
італ. Giuliano Bonfante перс. جولیانو بونفانته | |
Ім'я при народженні | фр. Giuliano Ugo Bonfante |
Народився |
6 серпня 1904[3][1][…] Мілан, Королівство Італія[4][5] |
Помер |
9 вересня 2005[1][2] (101 рік) Рим, Італія[3][5] |
Країна |
Італія Королівство Італія |
Діяльність | мовознавець, historical linguist, викладач університету |
Галузь | history of Latind, діахронічне мовознавство, німецька філологіяd і мовознавство |
Відомий завдяки | хеттська мова, слов'янські мови і румунська |
Знання мов | італійська[1][6], латина, румунська, англійська, французька і німецька |
Заклад | Університет Генуї і Туринський університет |
Членство | Національна академія дей-Лінчей, Польська академія наук[7] і Туринська академія наук[5] |
Батько | Pietro Bonfanted |
Діти | Larissa Bonfanted |
Нагороди | |
Джуліа́но Бонфа́нте (італ. Giuliano Bonfante, 6 серпня 1904, Мілан — 7 вересня 2005, Рим) — італійський мовознавець, індоєвропеїст, етрусколог, син відомого італійського історика права П'єтро Бонфанте.
Біографія[ред. | ред. код]
1939 року, через встановлення в Італії фашистського режиму, був змушений емігрувати: спершу до Женеви (Швейцарія), а потім до США. В 1940-х та 1950-х викладав мовознавство в Принстонському університеті. Співзасновник Міжнародній лінгвістичній асоціації. 1960 року був запрошений на посаду професора компаративістики Туринського університету. 1969 року став членом Національної академії деї Лінчеї. Його дочка — Ларісса Бонфанте, також етрусколог, співпрацювала з батьком при написанні роботи The Etruscan language: an introduction.
Найважливіші праці[ред. | ред. код]
- Della intonazione sillabica indoeuropea (Рим, 1930)
- I dialetti indoeuropei (Неаполь, 1931)
- Storia del diritto romano ч. 2 (1958–1959)
- Latini e Germani in Italia (Брешіа, 1965)
- La dottrina neolinguistica (Турин, 1970)
- Lingua e cultura degli Etruschi (1985)
- ' 'Studi romeni (Рим, 1973)
- The Etruscan language: an introduction (Нью-Йорк, 1983, 2-е видання 2002)
- La protopatria degli Slavi (Вроцлав, 1984)
- Grammatica latina: per le Scuole Medie Superiori (Мілан, 1987)
- La lingua parlata in Orazio (1994)
- ' 'The origin of the Romance languages: stages in the development of Latin (1999, у співавторстві з дочкою)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120898217 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Бонфанте Джулиано // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=BONFANTE,%20Giuliano%20
Посилання[ред. | ред. код]
|
Категорії:
- Народились 6 серпня
- Народились 1904
- Уродженці Мілана
- Померли 9 вересня
- Померли 2005
- Померли в Римі
- Викладачі Генуезького університету
- Викладачі Туринського університету
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Італійські мовознавці
- Індоєвропеїсти
- Етрускологи
- Сторічні довгожителі
- Померли 7 вересня