Дмитро Галичин
Дмитро Галичин | |
---|---|
Народився | 30 жовтня 1895 або 1895[1] Дички, Рогатинський район, Івано-Франківська область |
Помер | 26 березня 1961 або 1961[1] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | публіцист, лідер спільноти, політик |
Галузь | публіцистика[1], політична діяльність[1] і активізм[1] |
Знання мов | українська[1] |
Дмитро Галичин (30 жовтня 1895 — †26 березня 1961, Бруклін, США) — український політичний діяч, громадський діяч, публіцист. Президент Українського Народного Союзу, (1955–1961) президент Українського Конгресового комітету Америки, виконавчий директор Комітета пам'ятника Тарасові Шевченку
Дмитро Галичин народився 30 жовтня 1895 року в селянській сім'ї в селі Дички (тепер Рогатинського р-ну) в Західній Україні, де й почав свою початкову освіту. Середню школу закінчив у повітовому місті Рогатині й опісля вступив на студії закордонної торгівлі на Віденському університеті під час першої світової війни. Покликаний до військової служби в австрійській армії, він вступив добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців та, як старшина Української Армії, брав активну участь у визвольній війні українського народу, що закінчилася створенням Української Народної Республіки. Після тодішньої поразки УНР знову повернувся до Відня. До США приїхав у 1923 році і відразу активно включився в громадське життя. В 1933 році на 18-й конвенції Українського Народного Союзу, що відбувалася у Детройті, був обраний головним секретарем УНС.
- Галичин Дмитро // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 343.