Додаток Проба
| Додаток Проба | |
_-_n._169_-_Biblioteca_vaticana,_Roma.jpg) | |
| Автор | Марк Валерій Проб |
|---|---|
| Мова твору або назви | класична латина і народна латина |
Додаток Проба (лат. Appendix Probi) — важливе джерело посткласичної латини.
Історія[ред. | ред. код]
Документ був створений невідомим керівником школи приблизно в IV столітті н. е. Документ називається Додаток Проба (Appendix Probi), оскільки він знаходився в кінці рукопису, який містив тексти так званого Псевдопроба.[1] Додаток Проба тривалий час помилково приписували Марку Валерію Пробу. Хоча текст датується четвертим століттям, він зберігся лише в рукописі з восьмого чи дев'ятого століть.[2]
Додаток Проба є списком із 227 пар слів у двох стовпчиках. У лівій колонці — слова, які відповідають класичній латинській нормі. У правій колонці — слова, які порушують цю норму. Класична (письмова) форма і некласичні (усні) форми порівнюються між собою за схемою speculum non speclum, тобто «(треба казати) speculum, а не speclum».
Приклади[ред. | ред. код]
| Додаток Проба | Зауваження | |
|---|---|---|
| класична (письмова) форма | посткласична (усна) форма | |
| speculum | speclum | Італійською specchio, «дзеркало» — в посткласичній формі ненаголошене u зникло (синкопа: згасання голосного ненаголошеного складу) |
| columna | colomna | Італійською colonna, «стовп» |
| calida | calda | Італійською calda «тепла» (ж. рід) — у посткласичній формі ненаголошена і зникла |
| auris | oricla | Італійською orecchia, «вухо» — пост-класична форма oricla є продовженням auricula[3], тобто є зменшувальною формою від класичного auris; в посткласичномій формі oricla відбулася монофтонгізація au до o і ненаголошене u зникло (синкопа) |
Для дослідження походження романських мов, слова в правому стовпчику цікавіші, ніж слова в лівому. Так, наприклад, сучасні італійські еквіваленти більше схожі на посткласичні (усні) форми, ніж класичні (письмові) форми, оскільки італійська, як і інші романські мови, продовжує усну латинську мову, а не її письмовий варіант.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Giuseppe Patota, Lineamenti di grammatica storica dell'italiano, Bologna 2002, ISBN 88-15-08638-2, S. 23–24
- ↑ Gerhard Rohlfs, Vom Vulgärlatein zum Altfranzösischen, Max Niemeyer Verlag, Tübingen 1960; Seite 27
- ↑ Angelico Prati, Vocabolario etimologico italiano, Milano 1951; Stichwort orecchia
Посилання[ред. | ред. код]
- Baehrens, W. A. (1922). Sprachlicher Kommentar zur vulgärlateinischen Appendix Probi (German) . Gröningen: Halle (Saale).
- Додаток Проба [Архівовано 29 квітня 2013 у Wayback Machine.] в університеті Пенсільванії
|
