Дорога Смерті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорога Смерті
Транспортна мережа National Routes of Boliviad
Дата створення / заснування 1930-ті
Зображення
Країна  Болівія
Адміністративна одиниця Юнга
Сторона автомобільного руху ліворучd
Довжина або відстань 60 км
Мапа
CMNS: Дорога Смерті у Вікісховищі

Координати: 16°20′09″ пд. ш. 68°02′25″ зх. д. / 16.335906000027780038° пд. ш. 68.04049400002777759° зх. д. / -16.335906000027780038; -68.04049400002777759

Дорога Смерті — дорога, що сполучає болівійські міста Ла-Пас та Коройко. Є однією з найнебезпечніших доріг у світі.

За офіційними даними щорічно тут гине близько 300 осіб.

Вантажівка на краю прірви на Дорозі Смерті

Історія[ред. | ред. код]

Дорога Смерті (офіційна назва — Каміно-Лос-Юнгас (ісп. Camino a Los Yungas)) була побудована у 1930-их роках під час Чакської війни парагвайськими військовополоненими.

У 1983 аварія за участю автобуса вбила більше ніж 100 пасажирів, а в 1994 близько 25 транспортних засобів впали у прірву.

Протягом 20 років, до 2006, дорогу поступово модернізували. Частину дороги розширили з однієї до двох проїзних смуг, також на деяких ділянках з'явились тротуари, загородження та інші елементи, що зробили маршрут значно безпечнішим, ніж він був до того.

Опис маршруту[ред. | ред. код]

Дивовижні краєвиди, що відкриваються з Дороги Смерті

Дорога Смерті є одним з п'яти маршрутів, що сполучають столицю Болівії Ла-Пас із провінцією Північний Юнгас. Дорога піднімається приблизно на висоту 4650 метрів, до перевалу Ла-Кумбре, звідки спускається до позначки в 1200 метрів, звиваючись крутими схилами.

Загальна довжина маршруту — 56 кілометрів. На більшій частині дороги її ширина складає приблизно 3,2 метри, що дозволяє проїзд лише одному транспортному засобу.

Протягом сезону дощів, з листопада по березень, дощ і туман значно погіршують видимість, а потоки води розмивають покриття, що також ускладнює пересування. Влітку небезпеку становлять каменепади, а видимість погіршується через хмари пилу, що здіймається з дороги.

Серед місцевих водіїв існує негласне правило: водій, що спускається вниз, ніколи не має права проїзду першим, натомість він повинен зайняти зовнішній край дороги і пропустити водія, що підіймається вгору. Це спрощує спуск автомобіля і одночасно гарантує безпеку водієві, що підіймається вгору.

Популярність маршруту[ред. | ред. код]

Велосипедисти на Дорозі Смерті

Дорога Смерті, або ж Дорога Долі, як її прозвали, в наші дні все рідше використовується серед місцевих водіїв, натомість вона є популярною серед туристів. Починаючи з 1990-их років цей маршрут привабив близько 25 тисяч любителів екстремальної їзди, більшість з них — велосипедисти. З 1998 року щонайменше 18 велосипедистів загинуло на цій дорозі.

Багато туристичних операторів зробили це місце головним пунктом маршруту подорожей по Болівії. Тут знімався один з епізодів популярного телешоу Top Gear.

У 1995 році Міжамериканський банк розвитку назвав Каміно-Лос-Юнгас «найнебезпечнішою дорогою в світі».

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорога Смерті