Дорошенко Трохим Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трохим Тихонович Дорошенко
Народження 1907(1907)
Київ
Смерть 11 лютого 1970(1970-02-11)
Тамбов
Поховання Тамбов
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1942—1945
Звання гвардії сержант
Формування 70-та гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
CMNS: Дорошенко Трохим Тихонович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорошенко.

Трохи́м Ти́хонович Дороше́нко (нар. 1907 — пом. 1970) — радянський військовик часів Другої світової війни, помічник командира взводу 203-го гвардійського стрілецького полку 70-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії сержант. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1907 року в місті Києві[1] (за іншими даними — у місті Хабаровську). Росіянин. Здобув неповну середню освіту. Мешкав і працював у селі Ніколаєвка Смідовицького району Єврейської автономної області. Проходив дійсну строкову службу в Амурській військовій флотилії. Після демобілізації працював на лісозаводі № 8.

Вдруге призваний до лав РСЧА Біробіджанським МВК у 1942 році. Учасник німецько-радянської війни з березня 1943 року. Воював на Центральному фронті.

Особливо помічник командира взводу 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 203-го гвардійського стрілецького полку 70-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії сержант Т. Т. Дорошенко відзначився під час Чернігівсько-Прип'ятської наступальної операції. 14 вересня 1943 року на чолі групи у 20 чоловік із засідки розгромив штаб 217-ї піхотної дивізії супротивника, захопивши при цьому 84 автомобілі, у тому числі 11 — легкових. Під час бою були знищені 1 полковник, 4 офіцери і 74 солдати ворога. Разом зі своїм взводом форсував річку Прип'ять і пройшов у тил супротивника, де рушнично-кулеметним вогнем розсіяв і частково знищив до двох рот піхоти супротивника, тим самим сприявши успішному форсуванню Прип'яті основними силами полку. 23 вересня 1943 року супротивник двічі атакував позиції, які займав взвод Т. Т. Дорошенка, але обидва рази відступав зі значними для себе втратами. Під час рукопашного бою гвардії сержант Т. Т. Дорошенко особисто вбив 8 солдатів супротивника.[2]


Після війни мешкав і працював у місті Тамбові. Помер 11 лютого 1970 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро північніше Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм»[3], гвардії сержантові Дорошенку Трохиму Тихоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2789).

Також нагороджений орденом Червоної Зірки (13.10.1943) і медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Дані з облікової картки військового. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 15 лютого 2016.
  2. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 15 лютого 2016.
  3. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 16.10.1943 року. (рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 15.02.2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорошенко_Трохим_Тихонович&oldid=41337411