Дорош Орест Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Орест Дорош
Особисті дані
Повне ім'я Орест Васильович Дорош
Народження 30 червня 1971(1971-06-30) (52 роки)
  СРСР
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ Івано-Франківськ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993 Україна «Кристал» (Чортків) 16 (0)
1994-1996 Україна «Хутровик» (Тисмениця) 97 (11)
1997-1999 Україна «Волинь» (Луцьк) 72 (8)
1999-2003 Латвія «Дінабург» 77 (10)
2004 Україна «Спартак» (Івано-Франківськ) 6 (0)
2004   Україна «Спартак-2» (Калуш) 9 (0)
2004-2006 Латвія «Юрмала» 63 (3)
2007 Латвія «Рига» 17 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) (асистент)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Орест Васильович Дорош (нар. 30 червня 1971) — український футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий насамперед виступами за українські футбольні клуби «Прикарпаття» та «Волинь», а також латвійські клуби вищого дивізіону «Дінабург», «Юрмала» та «Рига».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Орест Дорош розпочав заняття футболом у Івано-Франківській міській ДЮСШ. Футбольну кар'єру розпочав у аматорській команді «Бескид» з Надвірної. Першою професійною командою молодого футболіста став чортківський «Кристал», у якому Орест Дорош виступав у першій половині сезону 1993—1994 років у першій лізі. З початку 1994 року до кінця 1996 року грав у друголіговому «Хутровику». З початку 1997 року розпочав виступи у луцькій «Волині», яка у цьому сезоні займала лідируючі позиції у турнірі першої ліги та реально претендувала на повернення до вищої ліги. До закінчення сезону Дорош зіграв 14 матчів у луцькій команді, та відзначився 1 забитим м'ячем.[1] Щоправда, «Волинь» у цьому сезоні зайняла лише 4 місце, і команді не вдалось повернутись до вищої ліги у зв'язку із нестачею коштів. наступного сезону клуб вимушений був продати своїх лідерів — Гапона і Тимощука, та зайняв лише 9 місце у лізі. Орест Дорош став гравцем основи клубу, і зіграв 36 матчів у чемпіонаті.[2] Наступного сезону справи у луцького клубу пішли ще гірше, команда зайняла 14 місце в лізі та ледве врятувалась від вильоту до другої ліги. Дорош зіграв за сезон лише 22 матчі[3], та вирішив змінити клуб. Наступним клубом Ореста Дороша став латвійський «Дінабург», у якому граючим тренером був земляк Дороша Роман Григорчук.[4] У команді з Даугавпілса Дорош відіграв майже 4 роки, зіграв 77 матчів у найвищому латвійському дивізіоні, був капітаном команди.[5] У складі латвійської команди грав у Кубку УЄФА, та відзначився 1 забитим м'ячем у ворота суперників «Динабурга».[6] у кінці 2003 року повернувся в Україну, нетривалий час до кінця року грав за аматорський клуб з Івано-Франківська «Тепловик». На початку 2004 року нетривалий час грав у івано-франківському «Спартаку» та його фарм-клубі, який на той час базувався у Калуші. У середині 2004 року знову відбув до латвійського чемпіонату, в якому спочатку відіграв три сезони у клубі «Юрмала» з однойменного міста, а у сезоні 2007 року грав за клуб із столиці Латвії — «Рига». у столичній команді Орест Дорош став бронзовим призером чемпіонату Латвії.[5] Після закінчення сезону 2007 року Дорош повернувся в Україну, і надалі грав за аматорські команди Івано-Франківської області — «Цементник» (Ямниця), «Княгинин», «Гуцульщина» (Косів), «Кремінь» (Пістинь). у 2009 році нетривалий час працював асистентом головного тренера «Прикарпаття» Сергія Пташника.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
  2. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
  3. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 18 травня 2016.
  4. «Динабург» Даугавпилс 1999 [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б Прикарпатці за кордоном. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2016.
  6. Прикарпатські футболісти у єврокубках. Дебют Петра Ковальчука. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 травня 2016.
  7. Дежавю по-прикарпатськи: в «Енергетику» — Пристай, у «Прикарпатті» — Пташник. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]