Дубик Петро Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубик Петро Борисович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 14 липня 1983(1983-07-14)
Немиринці, Ружинський район
Смерть 14 серпня 2014(2014-08-14) (31 рік)
Амвросіївка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро́ Бори́сович Ду́бик (1983—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в селі Немиринці (Ружинський район, Житомирська область). 2000 року закінчив загальноосвітню школу села Немиринці. Здобув освіту електрозварювальника в київському училищі; працював у рідному селі. Проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. Після демобілізації переїхав до Києва, де зустрів своє кохання, одружився.

17 березня 2014 року мобілізований, номер обслуги 2-го протитанкового артилерійського взводу 1-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону, 26-та окрема артилерійська бригада. Від 9 липня того ж року брав участь у боях на сході Україні.

14 серпня 2014-го загинув поблизу Амвросіївки в часі обстрілів з боку терористів та із території Росії і відбиття танкової атаки. Тоді ж загинув солдат Сокорчук Олександр Вікторович.

Без Петра лишилася дружина, брат. Похований в Немиринцях 20 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом За мужність III ступеня (22.1.2015, посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 28.
  • Вшановується 14 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1].
  • на фасаді будівлі немиринецької загальноосвітньої школи йому встановлено меморіальну дошку.
  • У селі Немиринці вулицю Чапаєва перейменовано на вулицю Петра Дубика.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]