Дубинка Ніна Дмитрівна
| Ніна Дмитрівна Дубинка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
22 листопада 1967 (56 років) Губське, Лубенський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність |
 українка | |||
| Країна | СРСР → Україна | |||
| Жанр | Декоративно-ужиткове мистецтво | |||
| Навчання | Решетилівське училище | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | художня кераміка | |||
| Працівник | Завод «Художній керамік» | |||
|
| ||||
Ніна Дмитрівна Дубинка (нар. 22 листопада 1967, Губське Полтавська область), — майстриня з художньої кераміки, заслужений майстер народної творчості.
Біографія[ред. | ред. код]
Ніна Дмитрівна Дубинка народилася в селі Губське, Лубенського району Полтавської області. Наприкінці 1990-х років приїхала до Опішного. Навчалася в Опішненській філії Решетилівського художнього училища у відомих майстрів: Олександри Селюченко, Михайла Китриша, Володимира Нікітчинка, Григорія Кирячка та інших. Гончарка пригадує, як вплинула творчість Олександри Селюченко на її формування:
|
«Мені дуже сильно подобалися її розписи. Вони такі унікальні, незвичайні. Зараз так ніхто не розмальовує. Воно в неї живе, дихає, все незвичайне якесь. Я теж починала з розпису, брала вазу і питала в малювальниць, як правильно розписувати. Я пам’ятаю, що в неї багато виробів було, але вона їх дарувала в музеї». | 
|
Дубинка Н. Д. працювала майстром на заводі «Художній керамік», учителем гончарства в Колегіумі мистецтв у Опішному (нині — Державна спеціалізована художня школа-інтернат I-III ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського). Ніна Дубинка — учасниця багатьох художніх виставок, а також Всеукраїнських симпозіумів-практикумів монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України». Її твори вражають у виставковому просторі, вони є предметом колекціонування для поціновувачів традиційної опішненської кераміки.
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
Дубинка Н. Д. працювала творчим майстром на заводі «Художній керамік», пізніше у Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному, згодом навчала майбутніх художників-керамістів у Дитячій спеціалізованій художній школі-інтернаті «Колегіум мистецтв у Опішному». Водночас гончарка не полишає нагоди для власної творчості: у домашній майстерні й гончарні Музею-заповідника вона творить дивовижний світ глиняних образів. Стильову манеру майстрині вирізняє особлива пластичність, вишуканість декору й технологічна досконалість форм. Роботи гончарки переважно теракотові, що дозволяє зберігати красу рукотворності.
Досягнення[ред. | ред. код]
Ніна Дмитрівна Дубинка учасниця багатьох художніх виставок, Всеукраїнських симпозіумів-практикумів монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України». Зооморфні скульптури майстрині прикрашають експозицію Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, а також зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства, Полтавського та Запорізького краєзнавчих музеїв, Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі та багатьох приватних колекціях. Ніна Дубинка проводить майстер-класи в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа. Діти з різних куточків України навчаються у Ніни Дмитрівни тонкощам декорування глиняних виробів. Майстриня демонструє різні прийоми й техніки декорування гончарного посуду, зооморфних скульптур і дитячої іграшки.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Пошивайло О. М. Народна технологія гончарного виробництва гончарів містечка Опішне, що на Полтавщині, у другій половині XIX — на початку XX століття // Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За роки 1996—1999. — Опішне: Українське Народознавство, 1999
- http://opishne-museum.gov.ua [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://rukotvory.com.ua/info/hlynjani-ihrashky-niny-dubynky-eksponujut-u-opishnomu/ [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.]