Дюканов Мирон Дмитрович
| Дюканов Мирон Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 серпня 1899 Медвенський район, Росія |
| Помер |
21 листопада 1941 (42 роки) Rameshkovsky Districtd, Калінінська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Rameshkid |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Мирон Дмитрович Дюканов (нар. 23 серпня 1899, село Друге Рождественське Курської губернії, тепер Медвенського району Курської області, Росія — 21 листопада 1941, біля села Ремешки Калінінської області, тепер Тверської області, Росія) — український радянський партійний та господарський діяч, шахтар-стахановець. Кандидат у члени ЦК КП(б)У 3 червня — 30 серпня 1937 р. Член ЦК КП(б)У з 30 серпня 1937 по 13 травня 1940 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в бідній селянській родині. З молодих років наймитував у економії Харитоненка та маєтку Балаховського в Курській губернії.
У 1918 році вступив у ряди Червоної армії, воював під Царицином, деякий час перебував у денікінському полоні. Потім продовжив службу в Червоній армії, демобілізувався в 1922 році.
У 1924 році перебрався із родиною на Донбас, працював шість років забійником на шахті «Центральна-Ірміне».
Член ВКП(б) з 1929 року. Був парторгом дільниці шахти. Закінчив школу ліквідації безграмотності, у 1930—1932 роках навчався в Чистяковській школі партійного активу. З 1932 року працював парторгом ЦК ВКП(б) на шахті 4/2 біс, партпрацівником на шахті «Золота» Лисичанського рудоуправління. З 1934 року — вибійник і парторг дільниці «Никанор-Схід» на шахті «Центральна-Ірміне» Кадіївського району Донецької області.
Один з ініціаторів руху за високопродуктивне видобування вугілля на шахтах Донбасу в роки другої сталінської п'ятирічки. Працюючи вибійником на шахті «Центральна-Ірміне» Донецької області, у вересні 1935 року повторив і перевершив світовий рекорд Олексія Стаханова по видобутку вугілля.
З 1936 року — парторг ЦК ВКП(б) шахти імені Сталіна місто Серго (колишня Кадіївка).
У серпні 1937 — 1938 року — 1-й секретар Серговського міського комітету КП(б) України Донецької області.
У 1938—1939 роках — начальник комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області. Навчався в Промисловій академії імені Сталіна у Москві.
У червні 1941 року добровільно пішов на фронт, був комісаром стрілецького полку. Загинув у боях з німецькими військами на Калінінському фронті.
Звання[ред. | ред. код]
- полковий комісар (1941)
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Леніна (8.12.1935)
- орден Трудового Червоного Прапора (17.02.1939)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Є. П. Шаталіна. Дюканов Мирон Дмитрович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 508. — ISBN 966-00-0405-2.
- А. В. Макарова, А. І. Шушківський. Дюканов Мирон Дмитрович [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- [1] [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]